Молодіжний хаб для маленьких втікачів від війни відкрили у місті Кіцмань [ Редагувати ]

Діти війни. Молодіжний хаб для маленьких втікачів від війни відкрили у місті Кіцмань на Буковині. Працівники намагаються відволікти малечу від тривожних подій в Україні. Ольга Лучек побувала разом з дітьми на занятті для психологічної розрядки.

Трішки сором'язливі, скуті, із добрими очима. Вони приходять сюди, аби хоч на мить забути про пережите. Маленькі переселенці відволікаються від сумних думок, створюючи яскраві сувеніри. Цього разу це ось такі кольорові олені. Першою із завданням упоралася 11-річна Анна. Дівчинка приїхала із Торецька.

Анна, переселенка з Донецької області:

Навчаюсь у школі тут біля гуртожитку, зазвичай я просто гуляю тут по гуртожитку цьому.

Поруч майструє подруга Анни - Софія. Вона з Бахмута. У дівчаток олені будуть однаковими, на пам'ять про їхню дружбу.

Софія, переселенка з Донецької області:

Я зараз вирізаю ножки оленя. Спочатку треба обвести ножки, а потім по контуру треба їх вирізати, напевно залишу напам'ять собі.

Благодійники вже пів року усією Україною створюють мережу "дружніх просторів". У цьому хабі намагаються відволікти дітей від війни творчими майстер-класами, рухливими іграми, співами в караоке. Тут з дітками працює і Мирослава. Жінка з сім'єю переїхала з Вугледара Донецької області. Розповідає - рашисти спалили її домівку. Утім, Мирослава не падає духом, а навпаки - намагається підтримувати всіх, хто, як і вона, постраждав від війни.

Мирослава, переселенка з Донецької області:

Наше місто, то кладовище, виїжджати немає ні машин, ні палива, людей хоронять прямо під будинками. Всі будинки зруйновані, ні одного будинку немає, щоб був цілий. У нас з 6 по 10 поверхи вигоріло все. І наша квартира в тому числі, якраз на мій День народження.

Тут Мирослава поринає у зовсім інший світ, намагається не думати про пережите, а складає плани на майбутнє. Її син Давид не пропускає жодного заняття з психологічної розрядки. Уже створив цілу колекцію поробок, кожну старанно береже, аби колись прикрасити ними відновлену оселю у рідному Вугледарі.

Давид, переселенець із Донецької області:

Тут робили свічки, з дерева багато, плакати, мені подобається ця робота. Приїхав і тут зразу друзів знайшов теж з Донецької області, на футбол сюди пішов грати.

Стіл поповнюється новими яскравими оленями. Заняття у самому розпалі, дитячий сміх, радісні емоції підтверджують, що основна мета - досягнута.

Олена Галіцина, локальна координаторка проєкту "Дружній простір":

Дружні простори працюють у 10 містах України. Наразі планується ще п'ять міст залучити до співпраці. Це підтримка соціоемоційного стану дітей і підлітків в першу чергу.

Молодіжний хаб працює у гуртожитку, де проживають діти, тож вони не пропускають жодного заняття. 42 дітей, які вимушено переїхали у чуже місто, знайшли тут другий дім. Після занять діти можуть відпочити ось у цій кімнаті дозвілля.

Оксана Горошова, заступниця директора Кіцманського фахового коледжу:

Коли вони приїхали до нас з самого початку евакуації у них останні спогади були це звуки вибухів, коли у нас грім вдарив вони кидалися ховалися під ліжка, вони панікували, зараз ми хочемо їм надати якусь таку психологічну допомогу забути це все.

Такі молодіжні хаби, розповідають організатори, допомагають маленьким переселенцям адаптуватися на новому місці. І поки діти повертаються після заняття до своїх кімнат, організатори вже планують нові майстер-класи.