Її боротьба за Україну почалась ще з Майдану: історія військовослужбовиці із позивним "Відьма" [ Редагувати ]

Вже дев'ять років вона щодня прокидається з однією мрією - про нашу перемогу. І щоб наблизити цей день, сама вдягла піксель та пішла боронити країну. Це історія про захисницю із позивним "Відьма", яка служить у Державній прикордонній службі. Що змусило дівчину змінити життя, та що робитиме "Відьма" після перемоги - дивіться далі.

Хтось добре вміє танцювати або навчати, а хтось - воювати. Так, прогулюючись у сквері прикордонників, говорить про себе військова із позивним "Відьма". Її боротьба за Україну почалась ще з Майдану. Каже, життя змінилося остаточно ще 30 листопада 2013-го. Спочатку дівчина ходила на акції в рідному місті, потім поїхала до Києва.

Позивний, "Відьма" військовослужбовиця Державної прикордонної служби України:

Як можна було вдома сидіти, коли стояло питання нашої незалежності. Я вважаю, дома сидіти було просто неможливо. Я не хочу, щоб моя дитина жила в країні, в якій нівелюється свобода слова, в якій нівелюються права людини, за це треба боротись, боротись за свою незалежність, за українську мову. 

Свою боротьбу за Україну та її незалежність "Відьма" продовжила вже на Сході. У 2014-му, залишивши маленьку доньку із рідними, дівчина добровольцем пішла на передову. Разом із побратимами перебувала на Донеччині. 

Позивний "Відьма", військовослужбовиця Державної прикордонної служби України:

До цього пройшла багато курсів з вишколу, тому що була абсолютно цивільною людиною, не було абсолютно ніяких знань військових, тому довелось спочатку навчатись.

З часом захисниця повернулась додому та започаткувала власний бізнес. Каже, робота йшла добре, але повертатися до цивільного життя було непросто. Військова справа кликала "Відьму" назад. Тому у 2019-му вона долучилась до лав прикордонників. 

Позивний "Відьма", військовослужбовиця Державної прикордонної служби України:

В Державній прикордонній службі служити дуже цікаво. По-перше, це не тільки військова служба, це не тільки знання військової справи, а це ще знання психології, це робота з людьми, певні юридичні аспекти перетину державного кордону. 

Велика війна застала "Відьму" на службі.

Позивний "Відьма", військовослужбовиця Державної прикордонної служби України:

З подружкою ми приїхали у військову частину, мені подружка показує ці всі черги в воєнкомат і каже: правда класно, що ми вже служим, і ми не стоїм в черзі. Я не те, що відчувала, я розуміла, що рано чи пізно війна станеться, тому що з таким ворогом, як росія, перемирія не може бути в принципі.

Згодом захисниця разом зі своїм підрозділом виїхала на посилення рубежів на Миколаївщину. Потім - ротація на Запоріжжя. "Відьма" каже, за роки своєї служби точно знає, війна має чимало жіночих облич. Чоловікам на фронті інколи буває не легше, ніж їхнім посестрам. Єдине, до чого ніколи не звикне жоден наш воїн, - втрата побратимів.

Позивний "Відьма", військовослужбовиця Державної прикордонної служби України:

Складно, не дивлячись на те, що стараєшся не прив'язуватись до людей, але це неможливо, тому що ти знаходишся постійно в колективі, особливо після того, коли підрозділ знаходиться в зоні бойових дій, ми дуже сильно здружуємось. 

Втім, якби не було складно, не можна опускати руки, каже прикордонниця.

Позивний "Відьма", військовослужбовиця Державної прикордонної служби України:

Я розумію, що якщо я здамся і опущу руки, то легше точно не буде. Я розумію, що ми робимо правильну справу і за нами тил, за нами люди. Головний спадок - це Україна. Це єдине, що можна передати взагалі дітям, ні машини, не квартири, це все настільки не важливо насправді, тому що єдина цінність - це дійсно Україна.

За свою службу та відданість справі "Відьма" має два нагрудних знаки та медаль від Міноборони. Сама захисниця зізнається, вже дев'ять років мріє тільки про одне - нашу перемогу. А коли це станеться - поїде до моря, в український Крим.