Український комплекс "Лелека" допомагає на фронті нищити росіян [ Редагувати ]
Український комплекс "Лелека" залітає в глибину контрольованої ворогом території та знаходить "жирні", як кажуть на фронті, цілі. Наш воєнкор Руслан Смєщук бачив, як на передовій працюють розрахунки таких комплексів. Далі - його ексклюзивний матеріал.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Це Бахмутський напрямок, територія віддалена від лінії фронту. Але яка все-таки знаходиться в радіусі ураження російської реактивної артилерії. Тут знаходиться одна з баз розташування підрозділу аеророзвідки. Такої глибинної аеророзвідки. У хлопців сьогодні є успіхи - вони знайшли та знищили ворожий міномет. Тож подивимось, як вони працюють.
Донбаський степ, серед кущів та трави - замасковані антени та інше обладнання. В непримітному бусі - пункт керування розвідувальним комплексом "Лелека". Цей дрон літакоподібного типу залітає вглиб контрольованої росіянами території. А якісне обладнання та камера дозволяють бачити далеко і дуже чітко.
Позивний "Яхта", військовослужбовець ЗСУ:
Був виявлений ворожий міномет, добре замаскований. Але ми літаємо високо, бачимо все, виявили, передали. Сьогодні з нами зв'язалися артилеристи, кажуть підсвітить, ми будемо його знищувати. Саме так і зробили: ми підсвітили, хлопці гахнули, міномет знищили.
"Яхта" колись був метрологом, працював зі стандартами та тонкими, високоточними інструментами. Його побратим з позивним "Рой" - архітектор. До початку повномасштабного вторгнення - понад двадцять років в будівництві. З початку війни - піхотинець.
Позивний "Рой", військовослужбовець ЗСУ:
Спочатку я був кулеметником. БПЛА з'явився як така солдатська ініціатива. Почали працювати на "Мавіках", вони себе чудово зарекомендували. А потім пішов в другу бригаду і перевчився на крило.
Тепер він досвідчений, універсальний фахівець розрахунку авіарозвідки. Із багатьма важливими - знищеними цілями в активі.
Позивний "Рой", військовослужбовець ЗСУ:
Ми літали у своєму районі, побачили місця пусків - вигоріла трава. Прослідили й побачили замасковану техніку. В кущах доповіли, надіслали координати. Зі штабу сказали, що сусіди готові працювати. Ми політали, дали стрім, відпрацювали "Хаймарси", ми полетіли додому, вони залишилися догорати.
Це коли пощастить. Але більшість вильотів - це системне і десь навіть рутинне сканування фронтового простору та прилеглих районів. У цьому бусі чоловіки часто живуть.
Це наш робочий кабінет, ми в ньому проводимо по 16 годин. Тут все оптимізовано так, щоб нам було максимально ефективне виконання. Зараз все вимкнено, так треба. Тут комп'ютер керування, ще один, камери рухомого спостереження, дублювальний монітор й апаратура для передачі даних в центральний штаб.
Всередині - ніби як у субмарині. Весь простір використовується максимально раціонально.
Це приставки для збільшення площі крила, а тут в нас все необхідне: штучки, які потрібні для роботи. Два пункти живлення, зимою дуже холодно було, тому обігрівач. Всякі викрутки, гайки - все, що потрібно, якщо щось з бортом.
Помічаю на дроні незвичайний малюнок. Чотири ракети. Виявляється, по цій "Лелеці" чотири рази била російська ППО. Це до вчора, а тепер вже домалюють п'яту ракету.
Позивний "Яхта", військовослужбовець ЗСУ:
- Одна посадка, інша - вони в різних місцях. Почали вони вести вогонь, ми в монітор бачимо, як в нас летить одна ракета, інша, русня махає руками, що вони не влучають. Ми крутимося над ними, потім повернулися, виліт був доблесним, і вирішили намалювати чотири ракети на фюзеляжі. Але вчора теж був виліт, теж в них ППО було - пустили ракету, але не влучили. - Буде п'ята ракета? - Буде п'ята.
Наразі рівень кваліфікації та забезпечення цього підрозділу такий, що дозволяє щоденно завдавати збитків росіянам та проводити маневровану оборону. Але вояки весь час наголошують: війна постійно змінюється. росіяни вчаться та адаптуються, а іноді беруть на озброєння українські винаходи та рішення. Тож ЗСУ потрібна максимальна підтримка.
