Чи вплине на хід війни дозвіл США бити по рф: думка західних генералів [ Редагувати ]
Росіяни знову готуються до наступу. І знову на Харківському напрямку. Про це попереджає Білий дім. Тим часом військові експерти аналізують перевагу України завдяки дозволу США бити по російському прикордонню. Думки колишніх генералів збирала наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Так званий безпечний простір на території росії скоротився на 16%. Це порахували в американському інституті вивчення війни. Тепер під удари артилерійських систем "Хаймарс" підпадають військові об'єкти в Бєлгородській, Курській та Брянській областях. Але ще 84% землі по той бік кордону досі залишається недоторканною. Бо "Атакамси" на 300 кілометрів углиб під забороною. Принаймні поки що. В інституті кажуть, це створює таку собі заповідну територію. І росія ефективно використовує її, щоби захистити свої бойові сили, пункти командування та контролю, склади боєприпасів і тилового забезпечення. І взагалі досі незрозуміло, які саме умови виставили американці. Бо цілком можливо, що йдеться лише про найближче прикордоння, а не військові об'єкти якомога далі у тилу Брянщини та Курщини. Обережність США та страх спровокувати путіна критикують чимало колишніх генералів.
Бен Ходжес, командувач військами США у Європі 2014-2018 рр.:
росія навіть не змогла використати ось це 6-місячне вікно, коли Україні не надходило жодної військової допомоги зі Штатів, а Європа не зуміла заповнити цю прогалину. росіяни заледве просунулися трохи далі Авдіївки та Бахмуту, вони не зможуть захопити Харків чи прорвати оборонні лінії навколо нього. Звісно, цивільні живуть в пеклі у Харкові, українським воякам дуже важко під постійними ударами російської артилерії. Але факт полягає в тому, що росія не може здолати Україну. І якби ми забезпечили Україну усім, що їй необхідне для перемоги, то ми б побачили ще більші втрати російських військових потужностей.
Філіп Брідлав, генерал збройних сил США у відставці:
росіяни втрачають по тисячі й навіть більше людей в день в Україні, як на мене, це показує відчай. А зараз путін ще й позбувся однієї з переваг, які мав у цій війні. Коли Захід забороняв Україні бити по росії, а москва могла гатити по Україні з усіх боків.
Зняти усі обмеження щодо атак по рф закликає і голова військового комітету НАТО Роб Бавер. Бо знищувати потрібно не ракети, які летять на Україну, а аеродроми, звідки підіймаються літаки для їхнього запуску. Бавер виступає за удари по глибокому тилу, по виробництвах зброї, по транспорту та матеріально-технічному забезпеченню. А також - по об'єктах нафтової та газової промисловості, бо вони фінансують війну. Мовляв, усе це самозахист, а отже, цілком у рамках закону. Генерал наполягає: не вірити погрозам путіна. Бо за кожний новий різновид озброєння, який Київ чекав від заходу, російський диктатор обіцяв розплату. Але жодного разу не здійснив погроз.
Бен Ходжес, командувач військами США у Європі 2014-2018 рр.:
Українці не гаяли часу й одразу завдали ударів по цілях протиповітряної оборони, логістичних об'єктах на російському боці кордону і сюрприз-сюрприз: росія не відповіла ядерною зброєю. Але Захід і надалі обмежує себе через надмірний страх, ніби-то росія може щось вчинити. Ось ця нерішучість, невпевненість та поступове ухвалення рішень виливається у те, що ми досі не допомогли Україні виграти.
Шон Белл, військовий аналітик, віцемаршал авіації у відставці:
Президент путін сьогодні розуміє: його неспровоковане вторгнення в Україну зупинять так швидко, що він не встигне й оком моргнути, якщо втрутиться НАТО. Якщо військові літаки Альянсу нададуть повітряну підтримку, якщо розгорнуть натовські військові потужності. Отже, він усвідомлює, що мусить зробити все можливе, щоби цього не сталося. І найдієвішим тут буде, якщо скористатися ядерними погрозами, що путін і робить постійно протягом цієї війни. І в принципі, йому вдалося залякати західних політиків.
Тим часом у Білому домі попереджають про підготовку окупантів до нового масштабного наступу на Харків. Мовляв, росіяни полишили спроби прориву на півночі й концентрують всю увагу на східну частину України. Війська агресорки все ще сподіваються створити буферну зону вздовж українського кордону. Тож цілком можливе посилення інтенсивності атак. Водночас в адміністрації президента США впевнені, що зокрема й завдяки американській допомозі, ЗСУ вдасться вистояти протягом цього року.