Відновлення після бою: хто і як допомагає воїнам на Хмельниччині [ Редагувати ]
Реабілітологи, психологи й соціальні працівники допомагають нашим захисникам відновити фізичне і ментальне здоров'я після поранень. Серед них є й такі, що продовжують волонтерами їздити на передову. Історії бійців і тих, хто щохвилини дбає про їхнє відновлення - сюжет з Хмельниччини.
Пані Раїса щоранку відвідує воїнів, які прибули на лікування. Якщо потрібно, допомагає відновлювати документи й втрачені зв'язки з родинами.
Раїса Туранська, фахівчиня соціальної роботи Хмельницького обласного госпіталю ветеранів:
Буває, що телефону немає, карточки зарплатні, відновлення зав'язків з родиною. Тому що, як телефон втрачений, то не всі пам'ятають номера телефонів і не можуть зв'язатися.
Так сталося і з гранатометником Геннадієм, який після важкого поранення на Донеччині втратив частину кінцівки. У лікарні його розшукала дружина.
Галина Зосин, дружина військовослужбовця:
Як виходив на позиції: не дзвоніть, я на 3 дні. 3 дні нема, 4 дні немає, 5 днів немає зв'язку. А тут сину - 30 років. Він каже: мамо, найкращий подарунок - батько аби знайшовся. А він лежить на операції, і йому телефон приносять.
Геннадій Козін, військовослужбовець:
Ви ж зателефонуйте, бо ж жінка колотиться. Та ж, звичайно, зателефоную.
Боєць розповідає: у всіх п'яти медзакладах, де лікувався - умови гарні. У Хмельницькому вже зробили перший протез.
Геннадій Козін, військовослужбовець:
Підлаштовували його. Вам зручно, не зручно? Підкрутили, тут підчистили, підігнули. Все добре зробили й все, як мені потрібно.
Відновлюється після важких поранень і Микола. Щодня процедури і тренажери. Допомагають ерго- та фізіотерапевти
Валентина Крупська, асистентка ерготерапевта Хмельницького обласного госпіталю ветеранів:
Реабілітаційна рукавичка. Це з травмами рук, пошкодження нервових закінчень, коли не може рука працювати добре.
Микола Гриценко, військовослужбовець:
Рука там, ззаду прилетіло в ляшку, пахова частина. Дві міни по мені прилетіло.
Відділення реабілітації у госпіталі розраховано на 50 ліжок. Але реабілітологи допомагають усім пацієнтам медзакладу.
Михайло Ступчук, завідувач реабілітаційного відділення Хмельницького обласного госпіталю ветеранів:
У нас три реабілітаційні команди: стаціонарні й амбулаторні. У нас 5 лікарів фізично-реабілітаційної медицини, 5 лікарів фізичної терапії, і ерготерапії, і асистенти ерго- і фізичних терапевтів. Команда у нас велика. В команді 3 психологи. В команді соціальний працівник.
Психологиня Леся Дармороз знає, як працювати із пораненими. Її чоловік Олександр на війні втратив ногу і зір.
Леся Дармороз, психологиня Хмельницького обласного госпіталю ветеранів:
За останні 5 днів було 57 консультацій. Так. Це важко, але мусимо кожному надати допомогу психологічну, кожного вислухати. І хто потребує, має бажання, ми далі працюємо зі стресовими ситуаціями, з психологічними травмами. А майже всі мають психологічні травми
Медики шпиталю і поза роботою підтримують військовиків. Соціальна працівниця пані Раїса вже 5 років разом із капеланом їздить до захисників на передову.
Раїса Туранська, фахівчиня соціальної роботи Хмельницького обласного госпіталю ветеранів:
Трошки, бачите, чистотою не пахне. Вчора ми приїхали зі Сходу з нашою командою. І зразу приїхала на роботу. А це подарунки наших хлопців. Правда, багато шевронів тих хлопців, яких, на жаль, вже немає.
Медики щодня ставлять на ноги поранених і вважають це своїм фронтом. Заради перемоги й повноцінного життя українських героїв.
