Заглушені голоси: у Києві з’явилась телефонна будка, де лунають історії дітей з інтернату [ Редагувати ]
Інформаційну кампанію "Заглушені голоси" розпочали у Києві. На території ВДНГ встановили телефонну будку. Кожен охочий може підійти, взяти слухавку і почути одну з 9 історій молодих людей, що зростали в інтернатах.
Яка мета інформкампанії? Наші кореспонденти познайомилися з тими, хто розповідає про себе зі слухавки.
Спочатку я виховувався у дитячому садочку при школі-інтернаті, там у мене не було жодної своєї іграшки. Там був загальний ящик, де були абсолютно всі іграшки, і всі за них сварились, бо хотіли собі кращу.
Зі слухавки лунає голос 28-річного Максима. Усе дитинство він пробув в інтернаті. Розповідає, як вихованці носили спільні речі, а вільного часу мали лише пів години на день - можна було покататися на велосипеді, єдиному на всіх.
Максим Рубцун, герої кампанії "Заглушені голоси":
Всі думають, що там все ок, все нормально, але все ж таки, коли ти виростаєш, виходиш в доросле життя, ти бачиш моделі сімʼї, на дворі гуляють сімʼї, діти, і ти потім згадуєш своє дитинство - і в тебе такого не було. І тому я думаю, чому так? Чому в дітей немає права бути в сімʼї?
Усі діти мають право на родину - це основна думка нової інформаційної кампанії "Заглушені голоси". У її межах на ВДНГ у Києві встановили цю телефонну будку.
Ксенія Семеняк, керівниця департаменту комунікації та фандрейзингу міжнародної благодійної організації:
Ми очікуємо, що в результаті цієї кампанії більша кількість українців будуть проінформовані, з чим зіштовхуються молоді люди, і зможуть активніше впливати на місцях на те, щоб діти не опинялися в інтернатних закладах. Кожна сімʼя, кожна дитина, вони мають мати послуги на місцях, мають бути поруч державні партнери, благодійні організації, які підхоплять, підтримають, і таким самим чином попередять потрапляння в інтернати.
До кампанії залучили 9 молодих людей. Вони поділилися досвідом життя в інтернатах, названих сім'ях та з опікунами. Кожна цифра на телефоні відкриває нову історію.
Максим Рубцун, герої кампанії "Заглушені голоси":
Люди проходять на ВДНГ, гуляючи з дітьми, вони бачать оцю вивіску "Почуй дітей з інтернатів", в них десь в голові може тригернути. А що станеться, якщо моя дитина, не дай Боже, опиниться в інтернаті? Як там буде, давай я послухаю. Тобто вони чують реальні історії дітей.
Посадовці наголошують: в умовах війни проблема сирітства постала особливо гостро. На початку повномасштабного вторгнення, коли з прифронтових територій почали евакуювати дитбудинки, стало зрозуміло: тисячі неповнолітніх позбавлені батьківського піклування. За даними Уповноваженої з прав дитини, нині понад 5 тисяч потребують негайного усиновлення. Але водночас побільшило й тих, хто готовий подарувати дитині нову родину.
Дар'я Герасимчук, уповноважена президента з прав дитини та дитячої реабілітації:
Їх нарешті побачили. Всі заговорили: "О Боже, скільки це сиріт! О боже, скільки це дітей, які потребують родини". І це правда так і є. Воно завжди так було, просто люди не хотіли або не бачили цього. Тепер побачили, люди стали більш відкритими, більш готовими й до усиновлення, і до прийомного батьківства, і до патронату, і схильності до підтримки дітей будь-якою, тою чи іншою мірою.
Організатори проєкту "Заглушені голоси" хочуть у майбутньому масштабувати інформаційну кампанію. Схожі інтерактивні телефонні будки планують встановити в інших регіонах України.
