росіяни планують вивезти понад 300 тонн врожаю соняшника з ТОТ України [ Редагувати ]
Близько 8 мільярдів доларів на рік втрачає аграрний сектор України через російську окупацію територій на півдні та сході. Такі дані наводять у Міністерстві агрополітики. Зокрема, території Херсонської та Запорізької областей були одними з лідерів з вирощування пшениці та соняшника. Сьогодні врожаї собі привласнюють росіяни. Які бандитські схеми використовують кремлівські злочинці та як це відображається на аграрному експорті України - про це наш наступний сюжет.
Понад 300 тонн українського соняшника планують викрасти росіяни з тимчасово окупованих територій Луганщини. Днями таку інформацію оприлюднили в Центрі національного спротиву. Кажуть, загарбники налагодили схему пограбування місцевих аграріїв.
Остап, речник Центру національного спротиву:
Вони придумали систему визначення собівартості зерна на ТОТ. І, аби імітувати ринкові процеси, викупляють за копійки зерно у місцевих фермерів. Після цього за ці ж копійки вони передають його для великих гравців російського ринку, які вже потім за ринковими міжнародними цінами експортують зерно до країн союзниць – Іран, Сирія. Тобто передають в країни Африки.
На непідконтрольних Україні територіях росіяни практикують також інший метод примусу фермерів до співпраці – так звані субсидії від окупаційної влади. Якщо аграрій хоче зберегти свою землю, а для багатьох із них – це справа всього життя, доведеться працювати тихо і смиренно.
Остап, речник Центру національного спротиву:
Якщо ти не лояльний, якщо ти передаєш інформацію українцям, якщо тебе підозрюють в нелояльності, тебе цієї субсидії позбавляють і в лапках "націоналізовують". Чому в лапках, бо там законів немає, але за тим, як пояснює росія, націоналізовують підприємство в інтересах російської федерації.
Мета такого зернового рекету – посунути Україну з міжнародного аграрного ринку. Та з репутацією країни-агресорки, знайти охочих на крадене збіжжя, завдання не з простих. Не відмовляються від пропозицій злодіїв та мародерів тільки лояльні до москви країни.
Ольга Трофімцева, в.о. міністра аграрної політики (2019 р.):
Тобто це або Сирія, або той же Іран може купувати це зерно. Можливо, росія його, наприклад, також постачає і до Північної Кореї, я не здивуюся цьому. Тому це виключно ось такий невеликий список країн.
Утім, росія намагається пошити в дурні й своїх покупців - поцуплене зерно часто, буцімто, "губиться". Допомагають у цьому кораблі з вимкненими транспондерами, їхній шлях відстежити неможливо.
Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації:
Формально це ж збіжжя, воно йшло на суднах під прапорами неросійськими, звичайно, і власники, замовники, імпортери могли купувати навіть через декілька транзакцій уже неросійське збіжжя, розумієте, формально. Тому покупець знайдеться. А ми ж розуміємо, що в країнах, які самі себе не годують, в них може виникати така потреба в умовах розбалансованої цінової політики закуповувати збіжжя, щоб зберегти продовольчу безпеку своїй країні.
Збитків українському агросектору рф завдає і атаками по зерновій і транспортній інфраструктурах. Днями прицільним ракетним ударом знищено ангар із тоннами збіжжя на Харківщині.
А місяць тому від російських обстрілів потерпала портова інфраструктура та судна, що беруть участь в експорті зерна.
Та попри всі виклики й заподіяну шкоду, Україна й надалі залишається вагомим гравцем на міжнародному аграрному ринку. Зокрема, завдяки морському коридору.
Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України:
За цей період було експортовано понад 50 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції. Це дійсно відбулося, цей обсяг продовжує зростати. На сьогодні в середньому відправлення щомісяця морським коридором становить від 4 до 6 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції, залежно від сезонного попиту.
Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації:
Десь, за оцінками експертів, ще рік не закінчився календарний, ми десь знову будемо за 60-63% плюс в структурі експорту з України, це буде аграрна продукція і харчова продукція. І це вагомий вклад в стабільність макроекономічну, ми бачимо, що немає значних коливань курсу гривні, немає таких високих скачків, високого рівня інфляції. Є певний рівень макроекономічної стабільності.
За підрахунками експертів, через окупацію кількох регіонів, Україна втратила близько 30 відсотків аграрного потенціалу. Але решта 70 – працюють на повну. Цьогоріч фермери зібрали 22 мільйони тонн пшениці, 10 мільйонів тонн насіння соняшника, понад 5 тонн сої та 3 з половиною тонни ріпаку. Такі результати гарантують продовольчу безпеку Україні та можливість залишатися одним із лідерів експорту. Повернути викрадене росією Київ намагається у правовому полі.
Ольга Трофімцева, в.о. міністра аграрної політики (2019 р.):
Робота і в міжнародних організаціях, так і з міжнародними організаціями, які в тому числі працюють і на ринку зерна, і взагалі на міжнародних аграрних ринках, вона допомагає, скажімо так, обмежувати вільно, обмежувати спроби вільно якось цим зерном розпоряджатися росії. І до сьогоднішнього дня нам все-таки більш-менш це вдається.
Експорт українського зерна стабільний, наголошують у Міністерстві аграрної політики. Головне - зберегти й захистити логістичні ланцюжки. Зокрема, морський продовольчий коридор.
