Втратив ногу, але повернувся на фронт: історія героя [ Редагувати ]
Він був тяжко поранений під Кремінною, коли йшов підсилювати позиції побратимів. Боєць із позивним "Прапор" втратив на фронті ногу. Та й після ампутації не схотів закінчувати службу. Повернувся до своїх на Харківський напрямок.
Олександр з позивним "Прапор" родом із Запорізької області. Працював у пенітенціарній системі, мав бронь. Але на початку великої війни пішов у військкомат.
Олександр, позивний "Прапор", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Тільки дивлюсь, біля торгового центру збираються мужики. Спросив, що це таке. Це тероборона. Ну, кажу, пишіть і мене. Куди оставлять, надо за свою землю боротися, кому дарить.
Під час Харківського контрнаступу восени 2022-го Олександр визволяв Куп'янськ. Потім зачищав місто від залишків окупантів.
Олександр, позивний "Прапор", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Це була чиста ейфорія, так що, ну, погнали конкретного противника і не вспівали навіть зачищать, ті території, які вже відбили, не вспівали проводить фільтрацію навіть. Ті, що залишились на блокпостах, ті ж самі буряти. Їх просто залишали, а з технікою і тікали, і все.
Пізніше була Кремінна. Там довелося окопуватися й стримувати ворожий натиск під шквальним вогнем. До позицій противника було не більше сотні метрів.
Найчастіше таке, що бувало виїжджали і технікою, і працювали танком, по-різному. З дронів скиди робили. Ну, в основному міномет. Ми утримуємо, ну, вони все одно вижидають десь якось лазєйкі і лізли ж постоянно.
У березні 2023-го Олександр дістав тяжке поранення. Спрацювала підступна міна.
Олександр, позивний "Прапор", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Були втрати і нас направили на підкріплення певної позиції. І в нічний час, під час пересування до цієї позиції, натрапив на міно-вибуховий пристрій, ну, походу "лєпєсток".
Термінова евакуація. Ампутація. Багато днів у лікарні, потім реабілітація. І, здавалося, війна для нацгвардійця могла б уже й скінчитися. Та за 4 місяці Олександр повернувся в бригаду, до побратимів.
Ну, по рішенню ВЛК, то я обмежено придатний. Ну, понятно, єслі оформить інвалідність, то я міг би і списатися, ну, а так, як я пройшов з цими хлопцями і до кінця, я думаю, що все буде добре і ми переможемо.
Захисник повернувся на фронт, бо знає, заради кого воює. Вдома чекають дружина і 5-річний син.
Олександр, позивний "Прапор", військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Бачив рашистський прапор, каже, це кака. Сам уже вирішив, що це не є хорошо. Не любить він їхній прапор.
Підтримують думки про сім'ю та фізичні навантаження. Вже після поранення Олександр почав займатися спортом. Ейрбайк, гирьовий, веслування та стрільба - він береться за все. Бо спорт, каже, це і розрядка, і додаткова реабілітація.
