У Києві вчилися документувати злочини проти культурної спадщини [ Редагувати ]
Понад 4 тисячі культурних об'єктів в Україні росія знищила або пошкодила за три роки повномасштабної війни. Як змусити державу-агресорку відповісти за ці дії? Способи шукали у Києві на міжнародному тренінгу зі збору доказів російських злочинів проти культурної спадщини.
Протягом чотирьох днів слідчі, прокурори, музейники та науковці України разом з іноземними експертами вчилися документувати наслідки російських атак. Головне в цьому - правильно зібрати докази для судів національного і міжнародного рівнів. Мої колеги розкажуть, як усе відбувалося.
Спасо-Преображенський собор в Одесі.
Музей художниці Марії Приймаченко на Київщині.
Будинок перуанських купців у Херсоні.
Садиба Кеніга на Сумщині.
Один зі старовинних корпусів сільськогосподарського університету у Харкові.
Це лише мала частка пам’яток культури, які понівечила армія росії на території України. Або навіть повністю знищила. Поділитися досвідом розслідування злочинів проти культурної спадщини до Києва з'їхалися фахівці шести країн: Великобританії, США, Франції, Швеції, Нідерландів, Маврикію.
Антон Дробович, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки:
Цей тренінг накреслив, по-перше, конкретні задачі, куди слід рухатись, підготував декілька десятків фахівців, які тепер можуть працювати в таких командах документаторів, ну, і дозволив зробити той нетворкінг з топовими світовими фахівцями, знову ж таки прокурорами, слідчими, представниками громадських організацій, які цим займаються.
Одна з ключових тем заходу - як правильно фіксувати пошкодження, збирати й зберігати докази, формувати матеріали для судових процесів. Учасники отримали не лише теоретичні знання, а й відпрацювали все на практиці. На цих кадрах за легендою треба засвідчити наслідки пошкоджень музею.
Андреа Кейлі, координаторка Консультативної групи з питань воєнних злочинів в Україні:
Ми хотіли, щоб учасники тренінгу зрозуміли суть тактики та стратегії, як притягнути окупантів до відповідальності. У цьому питанні треба ретельно обробляти дані, спілкуватися з фахівцями, перепитувати, чому саме цей об'єкт є таким цінним.
Евелін Кампфенс, представниця Амстердамського університету, юристка з питань мистецтва та культурної спадщини:
На мою думку, важливо документувати, що сталося. Йдеться про музейні реєстри - це пріоритет. Якщо ви не знаєте, що у вас є, ви не знаєте, що втратили. Якщо говорити про роботу прокуратури, то це також важливо: інвентаризація, цифровізація, збереження даних. Це чималий обсяг роботи, але таким чином ви будуєте потужні стратегії для того, щоб притягти до відповідальності всіх злочинців.
Серед реальних прикладів російських злочинів під час тренінгу фахівці розглянули обстріл музею Григорія Сковороди на Харківщині та знищення культурних об’єктів в історичному центрі Одеси.
Ігор Пошивайло, співзасновник Агенції стійкості культури, генеральний директор Національного музею Революції Гідності:
Збираючи злочини проти спадщини, ми розуміємо, що вона дуже вразлива. Є кілька факторів, як це можна мінімізувати, були неодноразові спроби внести культурну спадщину як елемент нацбезпеки, що, очевидно, підвищувало б її рівень захищеності на нацрівні, на міжнародному рівні в поєднанні з національним, потрібно більше і більше вносити номінацій до списків міжнародної культури тієї спадщини, яка перебуває під загрозою, перелік наших пам'яток в особливі списки, тобто механізми є.
Учасники наголосили: тренінг став додатковим кроком до формування мережі експертів, що будуть здатні фіксувати злочини рф проти культурної спадщини України. Міжнародні фахівці переконані: за умови, коли росія не припиняє терор українських міст і сіл, потрібні фахові спеціалісти та чіткі плани щодо збереження об'єктів пам'яті й фіксації злочинів проти них.
