Перший крок радянського футболу [ Редагувати ]

Нині минає півстоліття відколи Україну вперше було представлено у професійному футболі. Саме 8-го червня 1958 року на найпрестижнішому змаганні - чемпіонаті світу з футболу - радянська збірна провела свій перший матч у фінальному турнірі.

В її основному складі грав київський динамівець Юрій Войнов. Не те що в перемогу - вихід радянської збірної із групи майже не вірили навіть у Москві. Матч не транслювали, не знімали на камери, а лише коментували по радіо.

Радянська збірна таки вийшла до чвертьфіналу. І хоч долю її вирішив не цей, а вже додатковий матч, цей день для нас став початком історії чемпіонатів світу. Про перший крок радянського футболу до світового визнання - Надія Павлик-Вачкова.

Володимир Кесарєв, захисник збірної СРСР (1958):

 - Подключился - вижу Сашка на скорости идет. Бросил ему там мягенько, он выправил и положил его, этот мяч. Работа наша такая!

Свій пас півстолітньої давнини - у грі з британцями - захисник збірної Радянського Союзу Володимир Кєсарєв пам'ятає добре. Хоч скромно і каже - нічого особливого. Саме ця подача дозволила забити в ворота британців другий гол і вивести радянську команду в лідери ще у першому таймі.

Валентин Бубукін, нападник збірної СРСР (1958):

 - Нас вызывали в ЦК партии, потому что у нас половина в команде людей была партийных, были членами партии. Во-вторых, это не нужно было, нас накачивать - мы дети войны, и у нас был дух победителя.

Цей старший чоловік із маленького містечка на околиці Манчестера - британець Колін Макдональд. На чемпіонаті світу 58-го він захищав ворота англійської збірної. І якщо для Британії то був перший поєдинок із Радянським Союзом такого рівня, то для воротаря Макдональда гра була дебютом у збірній на чемпіонаті світу.

Колин Макдональд, воротар збірної Англії (1958):

 - Це був розквіт радянського футболу, і я це відчував. Тим часом для Англії, для нашої команди то був перехідний етап. Адже, окрім мене, на той момент у збірній було ще 2 новачки.

- От поруч з Лобановським. Ну тоді Лобановський був поруч з Войновим. Оце Войнов.

Юрій Войнов - легендарний півзахисник київського "Динамо", який міг забити гол із середини поля. Його присутність у складі збірної - предмет особливої гордості українських уболівальників.

Валентин Щербачов,  футольний коментатор:

 - У нас тут в Україні такий ажіотаж був. Всі ж чекали, що трьох візьмуть, а взяли тільки одного Войнова на чемпіонат світу. Об’єктивно, сильніші клуби були в Москві. "Динамо Київ" у 54 мали тільки кубок Радянського Союзу.

 - Валька может, он все может. Валентин Борисович все может.

Минуло 50 років, а радянських футболістів усе ще ятрить образа на угорського арбітра. Вони і досі вважають: нічия 2-2 була не справедливою. А в оголошеному наприкінці матчу пенальті вбачають політику.

Володимир Кесарєв, захисник збірної СРСР (1958):

 - Константин Крижевский подкат сделал. Он наказываться штрафным ударом может, а он его перенес на 11-метровую отметку. Его стали стыдить - зачем вы это сделали. А он говорит: вы вспомните 56 год, Венгрию. Отыгрался на этом.

Так чи інакше, але коли поєдинок довелося перегравати, то на перемогу у чвертьфіналі уже забракло сил.

Валентин Бубукін, нападник збірної СРСР (1958):

 - Три выдающихся футболиста не поехали. Если б они поехали, я думаю, мы б могли, как чехи... шведы играть с бразильцами. Не хватало техники, мы играли за счет физической готовности.

Британець Колін Макдональд не помітив поганої техніки радянської збірної. Навпаки, він добре пам’ятає, як нервував перед матчем. Хотів справити добре враження на початку своєї кар’єри, а суперник попався не з легких!

Колін Макдональд, воротар збірної Англії (1958):

 - Уявіть собі моє здивування, коли вони не вийшли у фінал. Я думаю, що вони були найкращою командою у цих змаганнях, першокласною командою. Воротар Лев Яшин взагалі був супер! Я багато чого вже не пам’ятаю, але ЦЕ був чудовий футбол!

Цей гол уже демонстрували у Союзі. Його радянська збірна забила Макдональду уже через 9 днів після першої гри - в додатковому матчі. І саме завдяки йому Радянський Союз потрапив до чвертьфіналу.

А там програв шведам. Можливо тому, цей гучний вихід радянського футболу із аматорського на професійний рівень в Москві спершу майже не оцінили.

Надія Павлик-Вачкова, кореспондент:

 - Збірну Радянського Союзу з першого в її історії чемпіонату світу з футболу завернули додому уже після чвертьфіналу. Радянська влада тоді поставила спортсменам умовну трійку. Хоча самі вони зізнаються: з такою завзятістю, як у 58-му, іще не грали.