Біля Широкино ворог застосовує бронетехніку [ Редагувати ]

На Широкинському плацдармі бойовики застосовують увесь наявний арсенал - бронетехніку, міномети, великокаліберні кулемети та гранатомети. Проте останнім часом ворог уникає прямих атак - стріляє здалеку. Наша знімальна група побувала сьогодні в Широкиному і ось що там побачила. 

Передові позиції української морської піхоти - за вогняним Широкиним. Бліндажі бойовиків тут упритул наближені до наших окопів. Місцевість навкруги всіяна вирвами від розривів важких ворожих снарядів та мін. Кілька разів отримавши гідну відсіч, противник останнім часом ухиляється від прямих атак.

"Вони зрозуміли, що не можуть так нас прощупати - щупають артой. Це переходить у русло позиційної війни. Тобто якщо до цього були і прориви ДРГ і піхота, до майських вони щось питалися, а тепер тілька арта і стрілянина здалеку", - говорить "Граф", морський піхотинець.

Бойовики стріляють переважно вночі. Періодично і з бронетехніки. Сьогодні по наших окопах та й без того вщент розбитому селищу російські найманці вели вогонь з бойової машини піхоти.

"Беха працювала їхня і ДШК. Ну ми так сильно не відповідали - по укриттях і все. більше ввечері починають працювати. А вдень в основному тиша", - говорить позивний "Малий", морський піхотинець.

Поки ми працюємо на позиціях - починається злива. Трохи підсохлі окопи знову перетворюються на багнюку.

Рідкий бруд та багно - ворог, небезпечніший навіть за бойовиків. Ґрунтові шляхи стають важкопрохідними, в окопах вогко та слизько. Проте морпіхи - тримаються.

"Да, важко. Важко и окопи проводити, важко в багнюці поратися, особливо коли потрібно обладнати позиції. Але нічого - копаємо далі", - говорить Олександра Безсмертна, прес-офіцер бригади морської піхоти.

Та найголовніше, що попри важкі умови, ця доба минула для української сторони - без загиблих і поранених.