Дебати, як шоу: як кандидати у президенти США боролися за симпатії виборців [ Редагувати ]

Західна політика привчає до того, що кандидати повинні реально обговорювати, що планують робити протягом часу у владі. Навіть якщо це і шоу, і дебати одночасно, змістовну дискусію все-таки можна не загубити. Дивіться далі - майстер-клас зі Сполучених Штатів.

Американські президентські дебати - політичне шоу, за яким не тільки вся Америка, але і весь світ спостерігає. Тож не дивно, що для багатьох країн вони стали еталоном. Але якщо і брати те, що відбувається у штатах, за зразок мабуть варто говорити не про формальності, а про неписані правила. Без дотримання яких мало шансів сісти у президентське крісло. Які вони - ці правила? Давайте розберемося разом і згадаємо найбільш гучні дебати в історії Америки.

"Це чоловік, який називає жінок "свинями", "неробами"та "собаками". - Яка ж мерзотна жінка".

"Мені байдуже, що ти про мене кажеш, але який сором - наскакувати на мою дружину! Ти поруч із нею не вартий стояти".

"Хто я? І чому я тут? Він дуже привабливий, я із цим згодна. Але думаю і я непогана. Ти доволі приваблива, Хілларі, жодних сумнівів".

Закон не зобов'язує кандидатів у президенти США дискутувати, але без теледебатів жодну кампанію не уявити. І якщо хтось із суперників відмовся б від ефіру - країна його не зрозуміла би. Хоча ця традиція виникла не так давно.

Першому правилу - "зовнішність важливіша за зміст"- кандидатів навчили перші в історії країни теледебати. Шістдесятий рік, більшість американців уже мають телевізори. І вперше в прямому ефірі дискутуватимуть головні претенденти. Молодість - проти досвіду. Харизматичність проти серйозності. Джон Кеннеді та Річард Ніксон. Цей ефір тепер у всіх підручниках з історії та політичного піару. Бо телебачення змінило все. Люди дивилися, а не тільки слухали. Зовнішність, одяг, упевненість та манера для глядачів усе це вийшло на перший план. Ніксон відмовився гримуватися і на екрані здавався то блідим, то неголеним.

Кеннеді на мейкап погодився і завоював сердця домогосподарок. У Ніксона сірий піджак, який зливається із фоном у чорно-білому кадрі, Кеннеді у темно-синьому ефектний і контрасний. Ніксон не знав куди подіти руки і постійно витирав запітніле обличчя, Кеннеді у студії був органічним, наче у себе вдома. Історики кажуть він виграв вибори із мінімальним відривом - і ці відсотки йому подарувало перше правило теледебатів. "Зовнішність і впевненість понад усе".

Відтоді ніхто не хоче повторювати помилку Ніксона всі кандидати гримуються, гарно вдягаються і тренуються контролювати слова, рухи та міміку. Бо добре пом'ятають Ела Гора, який під час дебатів із Бушем постійно гучно зітхав.

Того ж вечора навіть прихильники почали гостро критикувати Гора - мовляв, якщо людина в ефірі себе не контролює, чи зможе втримати себе в Овальному кабінеті?

Друге правило покажи гладачам, яка ти людина, і лише потім, який ти політик. Дослідження довели під час дебатів люди керуються насамперед емоціями і лише потім згадують про логіку. Тому кандидати почали жартувати, демонструвати, що вони теж такі самі люди, як і прості американці; і звертатися безпосередньо до глядачів - першим це зробив Рональд Рейган.

Ось промова Рейгана, яка стала класикою дебатів - він питає безпосередньо у глядачів, чи краще їм жити, ніж 4 роки тому. Ці слова змусили людей відкинути партійні інтереси і зруйнували стіну недовіри у тих, хто вважав Рейгана "колишнім актором, якому не можна довірити країну". Рейган дав Америці ще один урок - коли балотувався вдруге - у свої 73 роки. Саме вік був його слабким місцем - тож відверто жартував над ним - так влучно, що сміялися і зал, і суперник. І виграв. І дебати, і вибори.

Час змінив технології. Американські президентські дебати тепер транслюють ще й у соцмережах, питання ставлять через Фейсбук і Твіттер. Але час не змінив принципів. "Будь телегенічним", "не приховуй слабкостей", "говори напряму із людьми", "контролюй себе".

Хто не став їх наслідувати - так це Дональд Трамп. Він принципово не готувався до першого туру - сказав, що й так знає, як поводитися у кадрі. Це були перші дебати, коли команди кандидатів не погодили і не підписали регламент, а тому вони перетворились на двобій без домовленостей. Трамп і ходив по студії навколо Хілларі, і постійно її переривав - чого за всю історію не було.

Кандидати зазвичай не мусять нічого питати один в одного та цього разу обидва постійно дискутували. І, здавалося, змагалися - в образах.

"Це так чудово, що хтось із характером, як у Дональда Трампа, не очолює законність в нашій країни. - Тому що ти будеш у в'язниці!".

Та коли кажуть, що то була політична гра без правил це неправда. Просто Дональд Трамп зрозумівши, що багато американців втомилися від старих норм і старих еліт, вигадував правила нові. І змусив Клінтон грати за ними виштовхуючи її на своє поле. Преса під час кожного туру говорила, що це вона перемогла у дебатах, та Трампу була потрібна не формальна перемога, а увага та резонанс, нехай і негативні.

Тож останнє американське правило дебати більше не вирішальний чинник. Так, їх згадуватимуть новому президенту всю його каденцію. Так, гучні слова миттєво розберуть на цитати. Але глядачі, а отже і виборці все більше дивляться на двобій у прямому ефірі як на шоу.