У столиці Молдови очікуються масові акції протесту [ Редагувати ]
Конституційний суд став головним ньюсмейкером і у сусідній Молдові. Там – двовладдя. Два уряди, дві коаліції. А судді на боці однієї з двох сторін старої влади. У ці вихідні в столиці країни, Кишиневі, очікуються масові акції.
Що спричинило політичну кризу? Та чим вона загрожує Україні? Дивіться далі - у нашому сюжеті.
Одна голова - добре, а дві - це влада Республіки Молдова. Політична криза, в яку країна скочувалася від парламентських виборів у лютому, цього тижня загострилася. Тепер у сусідній державі два уряди, фактично два президенти, один парламент і коаліція, яку не визнає Конституційний суд.
"У цивілізованому суспільстві меншість не може поширювати свою волю на більшість, і конституційний суд ніколи не буде вищим за конституцію", - Андрей Настасе, лідер політичного блоку ACUM.
Все почалося з обрання нового парламенту, який за три місяці не спромігся сформувати коаліцію. Конституційний суд зобов'язав президента Ігоря Додона розпустити недієздатних депутатів. Той - відмовився. А вже наступного дня кілька політичних сил примирилися, підписали тимчасову угоду про коаліцію і представити новий уряд. Його очолила Майя Санду з проєвропейського боку АКУМ.
"Диктатура впала. Від сьогодні олігархічний режим - в опозиції. Ми перемогли страх, мафію, несправедливість. Попри всі суперечності парламент об'єднався, щоб покінчити з одіозним режимом і сповнити сподівання народу", - говорить Майя Санду, прем'єр-міністр новопризначеного уряду.
Коаліція вийшла пістрява. Проєвропейські сили об'єдналися із відверто проросійськими соціалістами. Залишивши за бортом ще донедавна правлячу Демократичну партію на чолі з відомим олігархом, негласним господарем Молдови, Ігорем Плахотнюком, чиє правління Санду назвала мафією. Той вивів людей на вулицю.
Конституційний суд підіграв Плахотнюку. Мовляв, коаліцію сформували запізно. І визнав новий уряд недійсним. Усунув президента Додона, доручивши його обов'язки попередньому прем'єру Павлу Філіппу. А той назначив перевибори до парламенту.
"Указ, підписаний Павлом Філіппом про розпуск парламенту та призначення дочасних виборів шостого вересня не відповідає конституційним нормам. Я підписав указ, який скасовує рішення тимчасово виконуючого обов'язки", - говорить Ігор Додон, президент Молдови.
Так і живуть - у двох паралельних державностях. Уряд зразка 2016 року збирається в приміщенні Кабміну, новопризначений - у парламенті. Досить показовою є реакція світу на ситуацію в Молдові. Європа одностайно підтримала нову владу й вирішила перевірити дії Конституційного суду.
"Ми будемо чекати термінового висновку Венеційської комісії щодо правових аспектів останніх рішень. І закликаємо всі політичні сили проявляти стриманість, поважати демократичні принципи та волю народу", - Заява співдоповідачів ПАРЄ щодо ситуації в Молдові Еґідіуса Варейкіса та Марівонн Блондан
Солідарна з Євросоюзом і Росія. Аякже - в новій коаліції є прокремлівська сила. У тут би Україні втрутитися задля збереження відносного спокою на своєму південному кордоні. Київ певний час зберігав мовчанку. Минулої тижня скликали РНБО, постановили стежити за ситуацією. На тижні у Кишинів відрядили спец-представника. У заяві за підсумками його візиту МЗС назвало однаково "прем'єр-міністрами" очільників і попереднього, і нового уряду. То на чиєму боці Україна? На боці народу Молдови - відповідають у міністерстві.
"Ми не піддаємо сумніву рішення Парламенту Республіки Молдова, водночас ми повинні поважати і рішення інших державних інституцій країни. Саме тому, наша політична позиція полягає в тому, щоби в короткі терміни всі учасники політичного процесу змогли спільно віднайти таке рішення, яке б дозволило стабілізувати ситуацію", - говорить Катерина Зеленько, речниця Міністерства закордонних справ України.
"У цій ситуації найбільша загроза для Києва - ймовірне посилення впливу Росії у Молдові. Україна ризикує опинитися між двох вогнів, розведених Кремлем - Донбасом та Придністров'ям".
"Якщо Молдова вся перейде під вплив Росії, це буде насправді дуже великою небезпекою, тому що це буде означати, що нам треба навіть військові сили тримати у боєготовності на заході. Ми повинні заявити і проєвропейській частині, і умовно проросійській частині у Молдові, що деякі рішення по Придністров’ю для нас є неприйнятними", - говорить Сергій Сидоренко, редактор новинного ресурсу "Європейська правда".
Та позиція України і досі стримана, без надання переваги жодній зі сторін.