День учителя: як в Україні борються з шкільними поборами? [ Редагувати ]

Батьки всіх учнів, скидайтеся! День учителя чудовий привід поговорити про вічні побори в школах та дитсадках. Як боротися з непомірними апетитами здирників - знають мої колеги.

Основи арифметики для батьків. У програмі переважно множення та додавання. Форма викладання добровільно примусова.

"Коли з тебе вимагають - це не добровільно, а потім на тебе ще й тиснуть".

В українських школах і садках - осінні жнива! Побори.

Просять на все: і на традиційні штори, і на дошку, і на миюче для класу. А ще на квіти, подарунки та конверт - для умовної Марії Іванівни.

"Примусова благодійність" уже стала українською освітньою традицією. Чи можна її побороти. І чому безкоштовна освіта в Україні - дорожча, ніж в Англії? Ми провели шкільний аудит у двох країнах!

Це живопис - один із звичайних уроків у незвичайній київській школі.

"Все залежить від бажання, якщо ти хочеш малювати - тобі все буде подобатися", - говорить Катерина, школярка.

Дитяча академія мистецтв. Тут навчаються понад 4 сотні дітей, це небагато для столиці. Школа державна, хоч і елітна. Причому в усіх сенсах. Бо на юних художників та музикантів держава виділяє величезну суму 57 мільйонів гривень на рік! Це втричі більше, ніж на звичайну середню школу. І при цьому:

"Матеріали ми оплачуємо з першого дня за власний кошт - всі матеріали повністю. Починаючи від олівця, закінчуючи папером, фарбами", - говорить Сергій Овсяницький, батько школярки.

"У нас навчання безкоштовне. Фахові предмети у нас також зараз безкоштовні. Батькі сплачують за освітні додаткові послуги", - говорить Олена Ралко, директор Київської дитячої Академії мистецтв імені Чембержі Михайла Івановича.

Дочка Сергія Овсяницького навчається в цій школі вже 5 рік. Весь цей час він, як і всі батьки, платив за факультативи згідно з договором по 1200 грн на місяць. Та навесні уряд вирішив повністю фінансувати мистецькі школи бюджетним коштом. Тож потреба в поборах начебто відпала. Але ж ні батьки отримали нові платіжки. З сумою 1700 гривень на місяць.

"Мусите підписати договрі на додаткові платні послуги, які є невід'ємною частиною оствітньої програми", - говорить Сергій Овсяницький, батько школярки.

Трохи пізнавальної математики. 1700 гривень щомісяця. Якщо цю суму будуть сплачувати всі 440 учнів Академії вийде чималенька сума 7 мільйонів 480 тисяч. Мільйони гривень від батьків. Щороку.

Директор школи пояснює, куди йдуть кошти. Розповідає, чому бюджетних 57-ти мільйонів школі не вистачає.

"Тільки ті батьки, які сплачують договора - вони приймають участь в майстер-класах, виїзних майстер-класах, театри. Планери", - говорить Олена Ралко, директор Київської дитячої Академії мистецтв імені Чембержі Михайла Івановича.

Тоді що робити талановитим дітям, чиї батьки не в змозі платити 1700 гривень щомісяця? Адміністрація обіцяє: відраховувати дітей не будуть. Мовляв, не мають такого права.

"Якщо вони не бажають - можуть не сплачувати. І дитина буде навчатися", - говорить Олена Ралко, директор Київської дитячої Академії мистецтв імені Чембержі Михайла Івановича.

При цьому батько показує нам документ, який дещо суперечить словам директора.

"Я безпосередньо отримав листа-претензію з погрозами, що моя дитина буде виключена з навчального закладу", - говорить Сергій Овсяницький, батько школярки.

Це Марина Пезенті. Мама двох учнів із Лондона. Українські шкільні реалії - їй збагнути важко. Вона не розуміє, Що таке побори або погрози відрахувати дитину з державної школи за несплату. Її старший син - Максим - виграв стипендію від престижної приватної школи. Навчається безкоштовно. Молодший Вадим - без проблем вступив до державної.

"Якщо ваша дитина вчиться в державній школі, то всі витрати, пов'язані з навчанням, з ремонтом приміщення, з підручниками, їх немає, це все на себе бере держава. Попри це є певні речі, які батьки змушені платити - наприклад, шкільне харчування, це навіть не обговорюється", - говорить Марина Пезенті, директорка українського Інституту в Лондоні, мама школярів.

Відправити дитину навчатися в Англію мрія будь-якого українця. Це і статус, і рівень, і ознака заможності. Британська школа - певний взірець. І Марина не приховує - саме про таке навчання мріяла для своїх дітей. Якісне та безкоштовне. Хоча пожертви і в англійських школах вітаються. Щоправда, в британських освітян апетити - скромніші, ніж в українців.

"Батьків заохочують робити пожертви. На початку року їх заохочують сплатити 25 фунтів пожертву школі", - говорить Марина Пезенті, директорка українського інституту в Лондоні мама школярів.

Свої розцінки і в цій школі в містечку Обухів, під Києвом. У державному закладі півтори учнів. Навчання, звісно, офіційно безкоштовне. Та благодійно примусові внески є.

"У нас в школі - класі були списки. Хто здав? Хто не здав. Якщо клас весь не здає - директор влаштовувала. Один клас не пустили на екскурсію", - говорить Тетяна Гуменюк, мати школяра.

Тепер Тетяна Гуменюк страшний сон усіх корупціонерів Обухова. Про її принципову позицію знає все місто. Поки доброчинні внески були скромними, на них не зважала. Та суми зростали щороку! До того ж, батьків просили сплачувати фіксовані суму на рахунок благодійного фонду.

"Як виявилося - він незареєстрований. Коли я почала питати - вони за кілька тижнів зареєструвалися. Викинули додаткові звіти на сайті - от купили там канцелярія якась - купили журнали класні, сантехніку. Але самі чеки? Де чеки?" - говорить Тетяна Гуменюк, мати школяра.

Звісно жодної звітності та чеків Тетяні не надали. Натомість на жінку почали тиснути... інші батьки. Погрожували через вайбер. Але Тетяна не здалася. І після її звернень до міської ради та районно фонд закривають.

"Ми прийшли на перше вересня, і нам повідомили - не буде БФ, не буде поборів", - говорить Тетяна Гуменюк мати школяра.

І тут почалося найцікавіше - разом із фондом кудись зникли 55 тисяч гривень батьківських пожертв.

"Щодо благодійних фондів. Є юридична особа школа, є юридична особа - благодійний фонд. Вони жодним чином між собою не пов'язані. Засновники цього благодійного фонду можуть, в будь-який момент його закрити і зникнути. Дуже часто благодійні фонди разом з коштами зникають. І бувають випадки, коли зникали разом із директором", - говорить Роман Бондаренко, юрист громадського об'єднання "Батьки SOS".

Благодійний фонд при школі одна з добре налагоджених схем поборів, пояснює Роман Бондаренко юрист громадського об'єднання Батьки Sos. Найчастіше фондами керують не директори шкіл, а їхні куми-свати або представники батьківських комітетів. І це ще добре, якщо ці гроші з фондів справді йдуть на школу. Ще один різновид корупції на дітях - ініціатива самих батьків. Щомісячні готівкові побори у класах.

"Практика поборів звичайно є незаконною. Тому що всі комунальні навчальні заклади фінансуються з місцевого бюджету. Треба керівникам цих навчальних закладів лише писати бюджетні запити", - говорить Роман Бондаренко, юрист громадського об'єднання "Батьки Sos".

Батьки можуть перевірити, на що саме школа чи дитсадок - витрачає гроші. Перед тим як батьківський комітет вкотре запропонує скинутися на шпалери, дошку чи штори - варто дізнатися, а чи потрібні вони. Приміром, кияни можуть скористатися ресурсом "освітня карта", де розписано, який заклад і скільки отримав коштів.

"Якщо є вже таке нестримне бажання допомагати школі, давайте допомагати через казначейський рахунок. Тоді не буде зловживань і це буде абсолюдно прозоро", - говорить Роман Бондаренко, юрист громадського об'єднання "Батьки Sos".