В Україні прийняли закон про загальну середню освіту [ Редагувати ]

Додаткові виплати для вчителів, можливість батькам ініціювати аудит в школі та індивідуальна учнівська траекторія. Це основні моменти закону про освіту. Документ сьогодні підтримали в парламенті понад 300 нардепів. Хоча і критики не бракувало.

Чому освітній законопроект розколов залу - розкаже Ксенія Барвіненко.

Головна вимога нардепів щодо "Закону про освіту" - це індивідуальна учнівська траєкторія. Тобто можливість учнів старшої школи самостійно обирати профільні предмети. Саме це й обіцяли під час презентації автори документа.

"Якісніша освіта та індивідуальна освітня троекторія, антибулінг - це для дітей. Педагогічна інтернатура, сертифікація, нові можливості професійного зростання - для вчителів. Академічна доброчесність та її контроль, підтримка сімейних форм виховання-навчання, безпечне навчальне середовище - для батьків. Більша фінансова, кадрова автономія - для адміністрацій шкіл та засновників", - наголошує Сергій Колебошин, народний депутат, фракція "Слуга народу".

Втім, коли справа дійшла до голосування, опозиційні фракції так і не змогли знайти в тексті більшості обіцяних пунктів.

"Чому, коли увесь світ рухається у напрямку децентралізації прийняття рішень освіти, ми при цьому - в Україні - зберігаємо тотальний контроль Міносвіти над тим, що відбувається у школах? Де обіцяна автономія вчителя і автономія школи у формуванні навчальних програм? Коли вчителі нарешті почнуть отримувати високу і гарантовану заробітну плату?", - зазначила Інна Совсун, народний депутат, фракція "Голос".

"Трудові відносини, переведення на контракт керівників і особливо педагогів-пенсіонерів, та ще й на один рік, фракція вважає не просто дискримінацією та такою, що порушує кодекс про працю, але і такою нормою, що може спровокувати, кадрово знекровити в першу чергу сільську школу. Друге питання витікає з першого: хочемо притоку молодих кадрів, педагогів - тоді треба більш суттєво подбати про радикальне підвищення престижності вчительської праці", - наголошує Іван Кириленко, народний депутат, фракція "Батьківщина".

Попри всі зауваження, законопроект таки підтримали. Як і документ про легалізацію грального бізнесу. Минулого разу проект закону передали на доопрацювання. Після цього вік гравців зріс із 18 до 21 року, а розміщення казино дозволили лише в готелях, щоправда, не тільки в п'ятизіркових, а і в три- та чотири-зіркових.

"Шоб реклама не дурила людей, що азартні ігри - це спосіб легкого збагачення, - запроваджується кримінальна відповідальність за проведення азартних ігор без відповідної ліцензії. Будуть запроваджені обмеження на розташування гральних закладів на вулицях міст, зали гральних автоматів будуть лише в готелях категорії 3,4,5 зірок. Щодо лотереї - лотереї будуть лише класичними. Не буде ніяких залів, так званих "місцевих лотерей", під які маскуються гральні заклади", - наголосив Олег Марусяк, народний депутат, фракція "Слуга народу".

А от зміни до регламенту парламенту, через які фракції ламали списи кілька днів - відтермінували. Законопроект передбачав низку змін у роботі парламенту, і більшість із них, на думку опозиції, лише нашкодить нардепам. Адже документ пропонує збільшити вплив президента та Уряду на роботу обранців.