Штрафи, в'язниця і поділ ЗМІ на професійні та звичайні: українські медійники б'ють на сполох [ Редагувати ]

Штрафи, в'язниця і поділ ЗМІ на професійні та звичайні. Українські медійники б'ють на сполох через новий скандальний законопроект про ЗМІ. Нагадаю, його розробили в Мінкульті. Чому документ уже назвали наступом на свободу слова і спробою запровадити цензуру? Розкаже Олена Логінова. 

Новий законопроєкт "Про Протидію дезінформації", який розробило Міністерство культури, вже викликав занепокоєння серед журналістів. Документ передбачає величезні штрафи до 9 мільйонів гривень і навіть кримінальну відповідальність для ЗМІ. А саме - виправні роботи і ув'язнення до 7 років за дезінформацію. Головне питання, яке тепер задають медійники - що ж саме вважатимуть недостовірними даними, а головне хто? І наголошують - законопроєкт суперечить Конституції.

"Кажуть, що у громадян має право бути доступ до достовірної інформації. Це право на доступ до достовірної інформації прямо суперечить Конституції. Тому що Конституція якраз дозволяє право на інформацію, а вже громадяни самостійно можуть це вирішувати. Держава має гарантувати право на інформацію без будь-яких умов. Друге, це кримінальна відповідальність, третє це не відповідність Конституції спеціальних посад Уповноваженого і визначення спеціальних громадських об'єднань формувань, які тільки і будуть визначати хто є професійним журналістом. Це прямо суперечить статті 36 Конституції України", - говорить Тетяна Котюжинська, голова правління Національної асоціації українських медіа.

Саме Уповноважений з питань інформації, за задумом Мінкульту, буде моніторити інформаційний простір та визначатиме начебто недостовірні дані, і подаватиме на ЗМІ до суду. Журналістів також планують розділити на професійних та звичайних. Для цього хочуть створити спеціальну асоціацію. Експерти прямо називають такі нововведення цензурою. Загрозою для вільного існування ЗМІ вважають і можливий фінансовий тиск на редакції - великі штрафи призведуть до банкрутсва видань.

"Будет у нас новый уполномоченный по дезинформации, если ему не понравится любая ваша новость или сообщение в эфире, он сможет в редакцию прислать требования ее опровергнуть или снять с эфира или удалить с сайта. Каким-либо образом надо будет отреагировать на его вот это вот требование. Редакция, конечно, может его ослушаться, но тогда этот Уполномоченный пойдет в суд и редакция будет вынуждена с ним судиться, тратить деньги. То есть на редакцию будут осуществять давление с точки зрения финансов. Сколько исков может выдержать редакция не понятно. Мне кажется первый кто под ударом это журналисты расследователи", - говорить Денис Іванеско, секретар Національної спілки журналістів України.

Експерти зазначають, у демократичних країнах кримінальної відповідальності для ЗМІ немає. І подібні законопроекти не сприятимуть інтеграції України в Європу.

"Какую это реакцию вызовет на Западе? Ровно такую же реакцию какую вызвал в свое время закон о люстрации, закон об образовании, закон о языке. Европейское сообщество задаст вопрос, а что это? Почему вопреки Конституции, заключению экспертного комитета Верховной Рады и здравому смыслу продвигается эта концепция. На мой взгляд потому, что хотят СМИ поделить на две категории - свои и несвои", - говорить Руслан Бізяєв, політичний експерт.

На обговорення і доопрацювання законопроекту залишили близько місяця. Та фахівці зауважують цього часу не достатньо. Водночас на думку експертів навіть якщо парламент скандальний документ ухвалить - його скоріш за все скасує Конституційний суд.