Постійні обстріли на Донбасі: як живе малеча у воєнних умовах [ Редагувати ]

Постійні обстріли на Донбасі тримають у напруженні і військових, і цивільних. А надто - дітей. Як живе малеча у воєнних умовах, бачив Ігор Левенок.

"Ось подивіться будь ласка ось на цю картинку. Тут такі незнайомі предмети, так".

Ранок, станично-луганський дитячий садок номер один. Заняття для дошкільнят за окремою програмою.

"Якщо чесно, то я не знаю, як називаються ці предмети, але якщо я їх побачу, то брати в руки я їх не буду".

Таким не клопочуться педагоги мирної України. І подібне навряд чи розповідатимуть п'ятирічні вихованці звичайного дитсадка.

"А знаете, когда била война, тога вот это вставляли туда под землю. Залишилися ось такі".

"Очень, очень далеко надо уходить, а то может взорваться и...Ну пошкодити здоровя може".

Діти війни. Ці малюки народилися у дві тисячі чотирнадцятому - п'ятнадцятому роках. Коли за Станицю Луганську точилися запеклі бої. Зараз, стихло. Утім, дістатися до бомбосховища працівники закладу можуть наосліп.

Ольга Сухаревська, завідувачка станично-луганського дитячого садка №1.

"Це потрібно, тому що ми не знаємо що може бути кожної секунди тому що ми тут поряд і ми знаємо як це було".

І хоча значні обстріли із застосуванням артилерії в районі Станиці Луганської припинилися ще у п'ятнадцятому році, про війну тут не забувають. У дитячому садочку за всіма нормами облаштували бомбосховище і за небезпеки, персонал закладу має терміново сховати дітей тут.

Вода, ковдри, медикаменти. Усе на місці. І цим регулярно допомагає Червоний Хрест.

"Навіть ясельна група у нас україномовна вже як два роки. Чому, тому що були проведені батьківські збори і сказали давайте проголосуємо чи навчати вже зараз з ясел. Всі проголосували "за"", - говорить Ольга Сухаревська, завідувачка станично-луганського дитячого садка №1.

Від квітня 2015 дошкільний заклад не припиняв працювати жодного дня. Чимало дітей сюди привозять із навколишніх сіл. Та, попри відносну тишу, життя тут однаково за межею миру. І це помітно. Щити на вікнах, плакати на стінах, про небезпеку мін і кулеметні черги ночами.