Війна та жінки: як тендітні українки захищають нашу країну? [ Редагувати ]

Не стихає напруга не лише на дипломатичному, а й на східному фронті. Цього тижня бойовики поранили двох наших військових. Ще дев'ятеро солдатів підірвалися на міні.

Ситуація така складна, що навіть ОБСЄ, яка часто не помічає ворожих пострілів, зафіксувала біля лінії фронту величезний арсенал військової техніки, яку пригнали бойовики. Тут і потужні гаубиці, і понад сотня танків та артустановок.

Та небезпечне загострення, не відлякує десятки тисяч жінок, які воюють на передовій пліч-о-пліч із чоловіками. Вони - снайпери, навідниці, і танкісти. А ще - командири підрозділів. І хай кажуть, що у війни не жіноче обличчя, Ігор Левенок у цьому засумнівався.

У холодних шанцях із липкою багнюкою. Серед бійців ми зустрічаємо Олександру. Довге волосся, в амуніції, зі зброєю. Дівчина спостерігає за позиціями ворога. До нього звідси - рукою подати. Є інформація про нову снайперську групу супротивника. Саша застерігає - слід бути вкрай обережними.

- Предупреждають, если там хтось, то заходи безпеки і не вилазити нікуди. - З якого року ви тут? - З сімнадцятого, с начала сімнадцятого тобто вже п'ятий рік пішов.

Олександрі - 22, вона з Луганщини. Пригощає кавою. Розповідає, яке воно - окопне життя. Без косметики та вигод цивілізації.

Я не бачу смисла тут краситься, во первых, коли глаза накрашены тушью, то неудобно целиться дуже сильно, то есть мешает, ногти тоже потому шо нормально ни автомат не зарядиш, не почистиш нічого.

Мешкає Саша в маленькій кімнатці напіврозбомбленого будинку. Серед армійських речей у неї все ж є дзеркальце і помада. Жінка є жінка.

Ну я ярке вообще не люблю…

Військова спеціальність дівчини - навідник-оператор протитанкового ракетного комплексу "Стугна". Цю зброю армійці нині не застосовують. Такі умови перемир'я.

Олександра, військовослужбовець Збройних сил України:

Наводилась я, коли їздив танк на відстані два з половиною кілометри, то есть попадання було б точним, але ж нельзя.

Та від служби Саша не відмовилася. Воює в піхоті. У разі тривоги - має хутко зайняти бойовий пост.

У мене є кулеметник мій, якого я прикриваю, щоб його не було чути. То есть з автоматом відволікаю вогонь на себе, так сказать.

Війна, змінює життя, ламає долі. Із батьком Олександра не спілкується. Той зараз по той бік. Чоловік - не підтримав. Тож розлучилися. Та Саша запевняє: в неї є вагома причина бути тут. І ось вона. Син - Артем.

Я родилась у вільній Україні, в мене є син, якому три роки буде. Сейчас я тут тільки із-за сина, аби він потім в таку ситуацію не попав. Ну як, за мною скучає і вічно чекає, що я на танку якомусь приїду.

А ось вам і танки! Зараз вони у зоні відведення. Та хто сказав, що воювати в бронемашині - не жіноча справа? Знайомтеся. Олена. Їй двадцять років. Навідниця Т-64.

Олена, навідниця танка:

Закінчила школу, дочекалася повноліття і вирішила, що потрібно допомагати нашим хлопцям, які боронять кордони нашої держави.

Олена з Чернігівщини. Захищати Україну пішла слідом за батьком. Перший рік служила в піхоті. Утім, каже, то не її рід військ.

Перевелася в танкісти, захотілося спробувати щось більш кріпке, міцне таке.

І спробувала. Було навчання, стрільби на полігоні. Олена здивувала всіх.

Показала те що я можу. І який результат? Результат комбат сказав відмінний!

- У вас є подруги? - Так. - У цивільному житті? - Так, вдома мене чекають, до речі такі, віддані подруги.  - Як вони відреагували коли дізналися про вашу спеціальність? - Оооой, вони були просто в шоці.

"Мазута", армійським сленгом так часто називають танкістів. І дівчина зізнається: інколи буває замурзаною з ніг до голови. Але нічого не вдієш. Жартує: танки бруду не бояться.

Прицілилися, опустили, навелися, далі лишається тільки заслати снаряд і зробити вистріл.

Один постріл - одна ціль. Її позивний "Бембі". Вона офіцер. Командир взводу снайперів. Та і її обличчя, і її ім'я, звісно, таємниця.

Позивний "Бембі", командир взводу снайперів:

На восьмому році, коли вже все настільки набридло і хочеться з усім цим покінчити, то ти вже не думаєш. Ти просто знаєш, що це твій ворог і або він тебе, або ти його і все.

Тендітна. Має привабливий погляд. Щоправда, на війні не позаздриш тому, кого "Бембі" розглядатиме в оптику.

Якщо противник буде знаходитися на відстані тисяча метрів, знищити його цілком реально.

Її зброя - гвинтівка українського виробництва. Не поступається НАТОвським аналогам. Та за умовами перемир'я наші снайпери на передовій не працюють. "Бембі" тренується на стрільбищі. І нам кортить перевірити її майстерність. Відстань - сто метрів. Ціль пачка з-під сигарет.

І манікюр у цій справі не заважає.

Тут в будь-якому випадку чиїсь брати, кохані, можливо, в нас просто немає вибору, ми от оберігаємо їх таким чином.

За час війни українки в одностроях довели, що вміють не тільки варити борщ. Нині в армії служать близько тридцяти тисяч жінок. Вони стають командирами бойових підрозділів, і водночас залишаються мамами, дружинами й коханими.