День вишиванки у Харкові відзначили святковою ходою [ Редагувати ]

Сучасні й традиційні, однотонні й барвисті українці сьогодні вбралися в національні сорочки. Так відзначають Всесвітній день вишиванки. Свято хоч і не офіційне, але за 15 років стало для багатьох одним з улюблених. Його особливість у тому, що кожен регіон має чим похвалитися перед іншими. Адже вишивка скрізь - неповторна. Наші кореспонденти в цьому переконалися. 

Мода змінюється, відтак трансформується і традиційне українське вбрання. Сучасні модельєри доповнюють знайомий орнамент вишиванок новими візерунками та деталями.

Київська дизайнерка Юлія Магдич створює вишиванки з приголомшливою гамою. Переважають рожеві, лимонні, лавандові кольори. Каже, нині попит на однотонне вбрання.

Юлія Магдич, дизайнерка:

В тренді така вишивка, бачите, тон в тон йде вишивка доречна, мені здається для якихось весіль, хрестин, якихось таких гарних сімейних подій.

Завжди актуальним залишається чорний.

Часто кажуть, що от чорний колір, такий він трагічний і так далі, хоча насправді чорний колір він символізує чорнозем, родючі чорноземи, тобто притягує благополуччя в родину.

Вишукані сукні з льону та екошкіри - такий сьогоднішній тренд у Дніпрі. Там організували справжнє етнодефіле.

Ірина Сверчкова, учасниця показу:

Вишиванка зараз у сучасному одязі відіграє дуже таку модерністичну роль. Показує наскільки наша Україна гарна, наскільки у нас багато творчості, наскільки це можна внести у сучасний одяг і виглядати сучасно.

У Кропивницькому, навпаки, зробили акцент на давніх традиціях. Автентичні сорочки волонтери збирали під час етнографічних експедицій селами області.

Світлана Листюк, завідувачка етнолабораторії:

В кожній хаті в кожної жінки було принаймні 3-4 сорочки, де вони? Їх не стало, багато зникло під час війни, Голодомору, сорочка була розмінною монетою, яку вимінювали на хліб. Тому сорочки дуже мало збереглося, і ми поставили за мету зібрати якомога більше для того, щоб вони не стліли, не перетворились на лахміття.

У Харкові на честь дня вишиванки влаштували ходу. Попри холодну погоду люди у вишиванках. Крім строїв, на дівчатах аутентичні прикраси.

Олена, жителька Харкова:

Це дукач, це репліка, зроблена з традиційного українського слобожанського дукача, який називається янгусик. Це символ кохання.

У руках люди несуть довгі стометрові полотна - жовте, поруч синє - як символ українського прапору.

А щоб тримати дистанцію, розгорнули рушники.

Олена Артемова, жителька Харкова:

Слобожанський малюнок, т.щ. в слобожанському фольклорі багато квітів. Бачите, вони різні. Великі, маленькі. І саме повторюється троянда. 

Вишиваний парад в Ужгороді зібрав понад сотню жителів з усього Закарпаття. Дізнатися - хто звідки - можна за візерунками.

Вікторія, жителька Ужгорода:

Косюм, Виноргадівського району.

Ангеліна, жителька Ужгорода:

Дівчина крутися у сукні гуцульський костюм.

Вишиті гладдю, хрестиком, різні орнаменти та кольори.

Надія Яблонська, жителька Ужгорода:

Цю вишивала я рік, тому що тут такий дрібний хрестик у мене вийшов одягаю вишиванку не тільки до дня вишиванки, а тоді коли мені хочеться одягнути.

У Чернівцях до свята організували фотопроєкт, присвячений матерям і вдовам загиблих героїв Ато. Жінки вбралися в традиційні буковинські вишиванки більш ніж сторічної давнини.

Ростислав Мишковський, автор проєкту, учасник бойових дій на Донбасі:

Це саме мінімальне, що ми можемо для них зробити фактично. Ці жінки є втіленням їхніх рідних та близьких, хлопців, які загинули, захищаючи нашу неньку-Україну в українсько-російській війні.

У вишитій сорочці сьогодні чи не кожен житель Чернівців. Адже саме в цьому місті 15 років тому започаткували День вишиванки. Відтоді ініціатива кількох студентів розрослась до міжнародного свята.

А у Львові переконують, що в їхньому місті вишиванок більше, ніж у будь-якому іншому.

Вишиванки у Львові повсюди і навіть на захисниках Ратуші - левах. Їх сьогодні вдягли по-особливому.

У національний одяг вбрали і античні статуї на площі Ринок. Прикрасили й будівлі. Туристи захоплення не приховують.

Наталія Гурська, туристка з Рівненської області:

Всі нарядні, видно що це така патріотична можна сказати столиця України. Просто мурашки біжать по шкірі.

Національний одяг із різних куточків України представили в палаці культури. Там більше ніж сорок учасників. Наймолодшому чотири роки.

Олександра Онишкевич, керівниця міського палацу культури ім. Г. Хоткевича:

Тут і сценічні костюми вишиті в яких виступають і авторські автентичні вишиванки. Найдавніші вишиванки 1918-1919 рік попереднього століття.

Вишиванка - найдавніший однострій з орнаментами, датований шостим століттям до нашої ери. Його археологи знаходили у скіфських курганах.

Петро Радковець, житель Львова:

Чому називають вишивку кодом нації, тому що люди на собі носили обереги. Обереги - зашифроване письмо, яке набагато древніше за єгипетські ієрогліфи. Тільки це носили на одязі для того, щоб захиститись від злих духів.

У Львові вірять: вишиванка - то справжній оберіг для народу. І одягають її не лише цього дня, а й на свята та урочисті події. Знову місто вбереться у вишивані сорочки - вже на День незалежності.