Стіну Пам'яті у Києві відреставрують [ Редагувати ]

На Байковій горі в Києві взялися відновлювати Стіну Пам'яті, яку радянська влада майже 40 років тому поховала під шаром бетону, оголосивши "чужою принципам соціалістичного реалізму". Роботи розпочали з фрагмента "Берегиня". Більше про це - далі. 

Юлія Кепліна, перша заступниця директорки Департаменту культури Київської міської державної адміністрації:

Продемонструвала абсолютно варварські методи і знищили ці рельєфи. Нехтуючи особистістю митців, нехтуючи авторським правом, повагою до творчості як такої. Ми через два тижні будемо святкувати 30 років нашої держави. Мені здається, це дуже вдалий момент, щоб почати відновлення.

Історія Стіни Пам'яті один з найдраматичніших епізодів у післявоєнному мистецтві. Навесні 1982, після тринадцяти років копіткої праці київських скульпторів та архітекторів Ади Рибачук і Володимира Мельніченка, унікальні барельєфи залили шаром бетону.

Володимир Мельніченко, скульптор, співавтор горельєфу "Стіна Пам'яті":

Ця стіна, на кладовищі Байковому, присвячена громадянам, простим громадянам, а не героям. Вона була зайва, бо одночасно були побудовані музей Лєніна, музей Вітчизняної війни і арка Возз'єднання. 

Горельєф був 16 метрів заввишки і 213 - завдовжки. Серед композицій сюжети, покликані розрадити тих, хто прийшов попрощатися зі своїми близькими: Адам і Єва, людина і звір, Ікар і Прометей. Відновлення Стіни Пам'яті розпочали з фрагмента "Берегиня". Планують розкрити фігуру жінки, яка сурмить у горн, закликаючи ставати на захист країни під час війни.

Ксенія Кравцова, голова правління Фонду захисту культурної спадщини Ади Рибачук і Володимира Мельніченка:

Приблизно ми плануємо два - три місяці. Точно сказати ми не можемо, тому що це майже археологічні розкопки. Паралельно з нами будуть працювати різні експерти, які будуть займатися геодезією, в принципі, щоб не порушити загальний ландшафт.

Спочатку необхідно відбійним молотком знести зовнішній шар бетону. Потім зрізати металеву сітку. Третій етап найважчий - видалити залишки бетону, не пошкодивши барельєфу. Відновлене зображення пофарбують, як і було заплановано митцями від початку.

Ксенія Кравцова, голова правління Фонду захисту культурної спадщини Ади Рибачук і Володимира Мельніченка:

Загальна сума на відкриття всього фрагменту Берегиня, потрібно близько двох мільйонів гривень. Але нам надіслали 300 тисяч гривень для початку і тому ми звичайно, біля 50 тисяч нам пожертвували кияни. Звичайно, на жаль цієї суми не вистачить. Але ми далі продовжуємо пошуки.

Ініціатори робіт наголошують: без авторського нагляду об'єкт складно буде відновити - в ньому багато технічних і художніх нюансів. Володимиру Мельніченкові цього року виповниться 90. Він сподівається, що таки побачить свою роботу майже після 40 років забуття.