Рашисти гатять по жилих кварталах на Дніпропетровщині [ Редагувати ]
Окупанти не припиняють обстрілювати Криворізький район, на Дніпропетровщині. Ворог прицільно б'є по житловому сектору. Перетворює будинки на руїни, і що найжахливіше - забирає життя людей. Місцеві натомість виїжджати з рідних домівок не поспішають. Вірять, що перемога буде незабаром. Олена Мендалюк продовжить.
Прямим влучання російський снаряд перетворив приватний будинок на згарище. У повітрі досі відчувається запах гару. А під обгорілими цеглинами Петро Петрович знайшов тіло сусіда. Після потужного удару на чоловіка впала стеля.
Петро Крутиголова, житель Апостолового:
Як той прильот прийшов, тут діван. Він як на тому дивані лежав то його привалило потолком. І пішли ось ці по хаті. Летать черти робить, ось ці осколки.
Пан Петро пригадує той страшний вечір. Раптом пролунали вибухи. Окупанти почали гатити з ураганів. На їхню вулицю прилетіло одразу три снаряди. Ворожі міни забрали життя чотирьох чоловіків, ще один отримав поранення.
Олена, жителька Апостолового:
У нас получается Денис, дядя Коля і двоє з тої следующої хати і з тої. Один ось тут упав.
Вже зараз сусіди один одному допомагають хоча б підлатати те, що зруйнували окупанти.
Із заявами про руйнування чи повідомленнями про пошкодження будинків до міськради звернулося 70 людей.
Андрій Оса, міський голова Апостолового:
Зараз у нас працює комісія з цього приводу. Були на цій вулиці проводили обстеження. Завтра зранку будуть доповідать і ми будемо закуповувати матеріал і надавати населенню допомогу.
45 відсотків житлового сектору росіяни своїми снарядами зруйнували у Зеленодольську. Окупанти закидають місто різними калібрами.
Дмитро Невеселий, міський голова Зеленодольська:
Вони безголові потвори, вони луплять і в день, і вночі по жилим кварталам по людях, по будинках. Яка там тактика, немає ніякої тактики. У нас постійно б'ють смерчі, урагани були гради. Далекобійна зброя.
Ось люди прибирають в одному з подвір'їв після останнього прильоту. Касетний снаряд впав у кількох метрах від дитячого майданчика, на щастя, він не розірвався, залишив по собі вирву та десятки вибитих вікон у багатоповерхівках.
Надія, жителька Зеленодольська:
У меня ребенок сидел возле компютера. Он находится возле стекла. Оно как бахнуло. У меня муж отбросил ребенка, мы побежали в прихожку. В прихожке заел замок, тоесть замок пережевало. Он въелся в стену. Мы только одним способом вышли, с другой стороны дома и пошли в бомбоубежище.
Це садок і ось ви бачите, яке пряме влучання РСЗО Ураган? Тут стояли дитячі кроватки, де могли знаходиться наші діти. Слава Богу, що дітей не було. Це так нас ці організми звільнюють, не відомо від чого.
Дошкільні та навчальні заклади, а ще просто сотні об'єктів цивільної інфраструктури - це те, що вже зруйнувала російська армія у Зеленодольській громаді.
Євген Ситниченко, голова Криворізької районної адміністрації:
Територія Криворіжжя, це сільська територія, яка працює на полях і сільськогосподарська територія. Прості люди, які займаються сільськогосподарською продукцією. Тут немає військових баз, тут немає будівництва. Б'ють саме по мирному населенню.
Ольга, жителька Зеленодольська:
Потеряли покой, сон. Жизнь остановилась. Переодеваешся, бежиш в подвал. Стекловата. Моешся одежда лежит отдельно. Вообщем, жизнь превратилась просто в ад.
Та навіть з цього пекла люди виїжджати не поспішають. За весь час війни та постійних обстрілів із Зеленодольська виїхало 40 відсотків населення. Поки дорослі на роботі, діти зайняті не менш важливою справою. Ось ці хлопці облаштовують базу, тягнуть туди подушки. Утім дитячі забави закінчуються з першими звуками російських снарядів.
Когда бомбят мы тикаем.
І якщо не звертати уваги на вибиті вікна, дірки від снарядів у стінах багатоповерхівки та відлуння роботи артилерії, то тут здається життя вирує. А все тому, зізнаються місцеві жителі, що вони вірять у ЗСУ та їхню перемогу.