Освіта українських дітей за кордоном: як налагодили навчальний процес у Бельгії [ Редагувати ]

Елітні ліцеї, міжнародні школи та звичайні державні заклади. У Європі для українських дітей двері відкриті всюди. Школи навіть йдуть на значні поступки, винаймають українських вчителів, а мові навчають поступово. Щоб матеріал усвоювався і знання не були поверхневими. 

Як налагодили навчальний процес для українських дітей на прикладі Бельгії - розкаже Олена Абрамович.

У цій будівлі поряд з Європарламентом сотню років тому збирався Сольвеєвський конгрес. Участь у ньому брали відомі фізики, такі як Альберт Ейнштейн, Марія Кюрі, Ервін Шредінгер тощо. Сьогодні тут ліцей. 

Навчаються тут учні віком від 12 до 18 років. Майже у кожній віковій групі є українці, які прибули до Брюсселя у березні. Вони - у класах разом з бельгійцями. Але тричі на тиждень мають спільний для всіх урок французької. 

Спиною до дошки, обличчям до учнів сидить киянин Даниїл Трегуб. Він вивчав французьку в Україні, тож зараз і навчається з іншими, і вчительці допомагає пояснювати матеріал. Нам демонструє свої знання, вказавши місце проживання і назвавши свій вік. Каже, радий попрактикувати мову в країні її носіїв. Та й вражень чимало.

Нова школа, нові звʼязки ну і загалом французька мова.

Викладачка французької дозволяє учням між собою спілкуватися українською. Адже подружитися вони мають шанс саме на цих уроках, бо решта часу проводять в різних класах з бельгійцями.

Керолайн Франсен, викладачка французької: 

Я вважаю, що для них важливо мати можливість належно висловитися, мати глибші розмови, чого вони не можуть зробити з іншими через незнання французької. Навіть якщо я не розумію і хотіла б знати, про що вони говорять, коли сміються чи жартують, і посміятися разом з ними, тож нічого страшного. 

На інших уроках наших учнів тут теж не надто навантажуть, поки вони не засвоять належним чином мову. 

Антон, біженець з Києва:

В українській школі складніше вчитися, я думаю. Більше домашнього завдання, а тут ти відчуваєш себе більш вільним.

Статус вільних слухачів мають усі українці, які прибули до цієї школи з початком війни. Шість годин французької на тиждень їм викладає волонтерка. Піти на такий компроміс вирішила дирекція школи, щоб мати можливість приймати дітей з перших днів війни і не чекати, доки управління освіти виділить додаткові години для педагогів.

Агне Ерманс, директриса брюссельського ліцею Emile Jacmain:

Звісно, наша школа була заповнена, як це буває в Брюсселі. Але ми отримали запити і було очевидно, що у цій складній ситуації ми мусимо допомогти дітям повернутися до нормального життя, дати їм можливіть вчитися. 

Шукати місця бодай десь для українських дітей взялися як державні, так і приватні навчальні заклади. 

Олена Абрамович, кореспондентка:

В цій міжнародній школі під Антверпеном навчаються діти із заможних сімей. Співробітників міжнародних компаній, посольств, тощо. І навчання коштує тут не дешево. Та після Брутального російського нападу на Україну, двері цього закладу відкрили і для українських дітей біженців - безкоштовно. 

Школа, насамперед, надала нашим учням приміщення. Два класи, які планували найближчим часом оновити, тоді стояли порожні. 

Поки в Україні тривав навчальний рік, діти займалися онлайн кожен із своїм українським класом. Поряд з ними працювали українські вчителі-асистенти. Вони теж утекли до Бельгії від війни.

Соломія Якимʼюк, вчителька з Івано-Франківської області:

Ми як вчителі разом з ними щасливі, що ми потрібні тут, як вчителі, що ми свою працю також можемо віддавати комусь.

Яна Білоус, вчитель математики з Миколаєва:

Дуже швидко адаптуються. Діти взагалі чудові всі, і цим дітям дуже подобається ходити до школи, навіть був страйк, не працював транспорт, вони все одно, запізнилися на годину, але ми хочемо до школи. 

На моє запитання, що б робили, якби був вибір - ходити в школу чи посидіти вдома, діти підтвержують однозачно - переваг школа має багато.

Юлія, біженка з Ірпеня:

Те, що тут можна поспілкуватись, не сидіти вдома, а так як раніше, з дітьми. 

Анна, біженка з села Ланчин, Івано-Франківської області:

Тут спілкування, тут можна походити, побігати, поїсти ту їжу, яку ти не їсиш в зсичайному житті.

Такі обіди, як у цій приватній школі, звісно, пропонують далеко не в усіх навчальних закладах Бельгії. Широкий вибір, щодня інше меню - все безлімітно і безкоштовно. 

Хто буде платити за ці делікатеси, дирекція школи спочатку не знала, але була певна - спонсорів знайдуть, тож дітей годували з першого дня навчання. Згодом знайшли не лише охочих оплатити харчування, а й зарплату вчителям, які спочатку зголосилися взяти участь у проекті як волонтери. 

Андреас Коіні, директор міжнародної школи Антверпена:

А ще нам пожертвували ноутбуки для цих дітей, ця організація так і називається "Лептопи для дітей". Тож тепер ми маємо 5 чи 6 головних учасників організації навчального процесу. Все працює відмінно, діти щасливі і це головне. 

Намагаються налагодити процес і без філантропів чи волонтерів. Так в ось цій державній школі під Брюсселем офіційно узяли на роботу українських вчителів. З дітьми 6-11 років тут займається киянка Алла як вчитель та її мама як асистент. Розповідають, піти у місцеву школу для багатьох наших школярів - був великий стрес.

Тетяна Корчевська, асистентка вчителя початкових класів:

Я навіть батькам дзвонила, кажу заберіть його, йому тошнить. Вони кажуть, він як хвилюється, йому завжди тошнить. Він дуже боявся і казав, що він не хоче в школу, він боїться. Нікіта отой, чуть старший, цілий тиждень плакав, не хотів йти, думав, що нідерландською буде школа. А коли дізнався, що тут є українські вчителі - з радістю пішов. Вони зараз додому не хочуть йти. У нас в 13:15 дзвоник, не хочуть - ми ще залишимось, пограємось, посидимо. 

Згідно з документами, Алла та Тетяна - адміністративні працівники. Бо бельгійські закони вимагають знання державних мов та легалізації диплома. Проте наприкінці цього навчального року уряд Фландрії - це північна частина країни - ухвалив директиву, яка спрощує працевлаштування для українських педагогів. То ж з першого вересня в країні має бути більше класів, де хоча б кілька предметів викладають українською.