Сакральний символ ЗСУ: що приховує білий хрест [ Редагувати ]

8-го вересня росіяни втратили контроль над містом Балаклія. Саме в цей день ще 3 століття тому великий Князь Острозький і Київський Костянтин здобув блискучу перемогу над московитами під Оршею. А інший Костянтин - Великий римський імператор - у 312 році виграв іншу битву. І все це - під тим самим сакральним символом, з яким пішли в контрнаступ Збройні сили України. 

Що приховує білий хрест - нова позначка на військовій техніці нашої армії? І чому операцію зі звільнення територій охрестили хрестовим походом? У цій історії багато загадкових збігів. Їх розтлумачить Ярина Марків.

Вони творять історію й відновлюють історичну справедливість. Янголи-охоронці, воїни світла... А віднедавна - ще й хрестоносці. Символом контрнаступу ЗСУ - звільнення українських територій на Харківщині та Півдні - став ось цей загадковий знак. Білий хрест малюють на своїй техніці наші військові. Що це? Звичайна тактична позначка? Чи послання з прихованим змістом? Ми розкриємо таємницю білого хреста.

Ярослав Тинченко, заступник директора Національного військово-історичного музею України:

Передусім ми маємо розуміти, що ведемо війну з армією, яка носить на своїх шапках та іншій символіці знак сатани. 

Перевернута пентаграма - п'ятикутна зірка - у всьому світі до 1917 року уособлювала дух диявола. Нещодавно схоже значення увібрали ще й дві латинські літери - Z і V. Під якими рашисти вдерлися на наші землі. 

Тепер ці позначки асоціюються із вбивстовм, гвалтом, мародерством і є символом фашистської ідеології. 

Цілком закономірно, що проти диявольських військ має бути протиставлена армія християнська.

Головним символом якої є рівнокінцевий хрест. Який ще називають катакомбний. А поява його у військовій історії - древня й унікальна. Й бере свій початок - понад півтора тисячоліття тому...

Юрій Савчук - історик, гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні:

Це сталося у 312-му році 28 жовтня під час битви імператора Костянтина з його супротивником за владу імператором Максентієм. 

Правителем Італії. За легендою, напередодні великого протистояння, тоді ще язичнику Костянтину з'явилось видіння: 

У сонячному промінні хрест і напис. По латині це звучить так "In hoc signo vinces", тобто цим переможеш, або цим перемагаєш. 

Тоді Костянтин звелів своєму війську нанести зображення хреста на щити - і переміг. Символ стали називати "знаменням перемоги". Відтоді дослідниками прийнято вести відлік християнської історії, а символ хреста стали масово використовувати на військових знаменах, як і напис латиною - "із цим знаком переможеш". 

Олександр Алфьоров, історик:

І особливо в 1096-у році, коли папа Урбан 2-й починає проповідувати, що необхідно Європейському рицарству звільнити храм гробу Христа в Єрусалимі. І якраз ті люди, які в Клермоні, тоді де проповідував Папа Римський, дали обітницю вийти на бій з невірними, ці рицарі почали нашивати на свій одяг червоний хрест з двох шматочків червоної матерії - і таким чином утворилась назва хрестоносці. 

Марків Ярина, кореспондентка:

В українського народу - власна славетна історія пов'язана з хрестовим символом. І є чимало реліквій, які це підтверджують.

Перші зображення його на знаменах сягають часів Київської Русі - хрест був оберегом ще давніх дружинників. Та пік використання цього знаку в геральдиці та прапорництві (поруч з небесними світилами) - припадає на козацьку добу. Ось власне і він - рівнокінцевий білий хрест - на стязі 1651 року у Стокгольмському музеї. А це - герб засновника Запорозької Січі Дмитра "Байди" Вишневецького - і провідний його елемент - також хрест. Схожий височіє й на прапорі Богдана Хмельницького, й інших хоругвах козацьких полків. Та сьогодні зображення сакрального символа на котрнаступальній техніці ЗСУ- чимало українців тлумачать саме як данину памʼяті Лицарів Зимових Походів Армії УНР. 

Ярослав Тинченко, заступник директора Національного військово-історичного музею України:

Козацькі хрести були в основі всіх проетків нагород Української народної республіки. Але лише одна нагорода була викарбувана під час бойових дій, а саме залізний хрест, за зимовий похід і бої от така відзнака, яка була виготовлена 1930р. для учасників походу проти спочатку білогвардійців, потім червоних. 

Понад сто років тому відбулася одна з найуспішніших в історії наступальних операцій - армія Української народної республіки, яка була вигнана з власної землі більшовиками - взимку 1919-го-1920р. увійшла клином в Україну і почала героїчну офензиву - пройшла понад 2500 кілометрів тилами і провела понад півсотні боїв проти одразу двох російських армій. Під цим стягом, до речі. 

У нас є реліквія армії УНР, оригінальний прапор третьої дивізії, виготовлений у 1920 році. Зворотня сторона, як бачимо, хрест, який використовується скрізь на техніці Збройних сил України.

Не дивно, що саме хрест є головним мілітарним кодом Збройних сил України разом зі знаком княжої держави Володимира Великого. Як маркер ідентичності воїнів світла, європейського розуму та християнської етики. 

Отець Георгій Коваленко, священник ПЦУ:

Однозначно для нас це хрест - це символ перемоги, життя над смертю, це символ жертовної допомоги і саме жертовно боряться наші військові. Це дуже важливий і дуже потужний символ, який якраз поєднує небесне і земне і поєднує століття нашої історії - історії християнства і історії України.