В Україні зʼясовують реальний стан мережі бомбосховищ [ Редагувати ]
Якщо приміщення тільки в оренді, мешканці мають право ним користуватися як бомбосховищем.
В Україні зʼясовують реальний стан мережі сховищ. Прокурори встановлюють, які захисні споруди досі не в належному стану, і готують позови щодо бездіяльності їхніх утримувачів. В Одеській області у суді таких справ поки лише 5. Ще 20 позовів - у роботі. І це при тому, що зараз лише один відсоток одеситів може розраховувати на місце в укриттях. У комунальній власності 67 захисних споруд, і їх катастрофічно бракує. При цьому, низка сховищ, в яких жителі рятувалися ще у другу Світову, стоять зачинені.
Через пустир та діру в заборі. Пан Микола показує єдиний шлях до укриття на Живаховій горі в Одесі.
Вот, как сюда можно? Темно, как сюда можно с коляской, я видел, как инвалида с коляской перетягивали.
Сховище - на території колишнього заводу. За вісім місяців дорога до нього так і не з'явилася.
Трактором разровнять здесь все туда в яму. Сделать порядок. И чтобы не по этим лабиринтам бежать.
Це - єдине сховище у мікрорайоні з приватними будинками. Коли оглянути його приїхав міський голова з комунальниками, місцеві вирішили: споруду приведуть до ладу. І справді - в укриття провели електрику, завезли кілька дерев'яних піддонів. Та й усе. Навіть дверей не поставили.
Микола, житель Одеси:
Тут весь куток сбегался сюда. Сейчас не ходят, поому что подумали: или там умирать, или здесь умирать.
Щоправда, і зусиль, щоб привести сховище до ладу, жителі району не доклали. Навіть не дізналися, хто за законом має його обслуговувати. По-іншому - на Молдаванці. Мешканцям будинку, якому майже сто років, пощастило - укриття просто в їхньому підвалі. Тривалий час сховище використовували як склад та житло для двірників. 24 лютого мешканці прийшли до комунальників з проханням, якщо не привести до ладу, то хоча б відкрити сховище. Не без проблем отримали від ключа та дві бляшанки з фарбою.
Люди взялися до справи: вивезли сміття, полагодити вентиляцію, обробили стіни від плісняви.
Людмила, мешканка будинку:
Специальными какими-то растворами, одевались в камбинизоны, маски. Чистили, потому что все было серое, червяки, крысы дохлые.
Єдине, що не можуть самостійно полагодити в укритті, це - туалети. А комунальники кажуть: грошей нема.
Галина Ромнюк, голова ОСББ:
Тут надо менять трубы. Там течет, очень течет. Получили большое количество денег на город, но все они пошли на другие бомбоубежища. А на вас не хватило. Все.
Мерія ж продемонструвала зразкове сховище, реконструйоване та облаштоване за кошти Європейського інвестиційного банку. Одне з шістдесяти семи захисних споруд, що належать місту. Стан інших часто залежить від наполегливості жителів.
Геннадій Труханов, міський голова Одеси:
Ми періодично отримували скарги щодо закритих сховищ. Але підкреслюю: в усіх випадках йдеться ро приміщення ОСМД, або відомчі та приватні будинки. Що стосується комунальних укриттів. Відтепер чергування там буде цілодобовим, аби уникнути икористання укриття не за призначенням.
У цьому комунальному сховищі чергових поки не бачили. Відкривають, закривають та охороняють укриття місцеві чоловіки.
Галина Романюк, голова ОСББ:
Рассчитано на 170 жильцов нашего дома. Но приходят с Комитетской, со средней - ото всюду приходят. С детьми, ночью, с коляской, тут один папаша с тремя детьми маленькими: мал-мала-меньше. И мы открываем, пускаем, сидим все вместе..
Пані Наталя переживає вже другу війну. Намагається триматися та посміхатися. Пригадує, як рятувалася у бомбосховищі під будинком.
Наталя, жителька Одеси:
Я сидела там в 41-м году. Мне было 5 лет. Мне 88 лет. Я не хочу переживать вторую войну.
Укриття, в якому ховалася від бомб дівчинкою, пані Наталя добре знає. Вхід в нього і зараз - біля її дверей.
Наталя, жителька Одеси:
Там все, и кухня, и туалеты. Занимает большое пространство, между домами проходит. И оно зкрыто. А там - склад. - Оно в частных руках? – Да.
Про сховище у дворі нагадують вентиляційні колодязі. Вхід - на замку. Хто його власник, місцеві не знають
Никто не может попасть, там вход есть, но там отдельные лица имеют это все, ключи позабирали. С одной сторны - склад, а с другой стороны - мебель.
Юристи кажуть: у воєнний час, це - порушення закону.
Ігор Федоренчук, юрист:
Якщо це - сховище, і воно юридично визначене як сховище, знаходиться в реєстрі відповідному, на балансі у когось, то виправдань або блокуванню знаходження там людей їх не може бути.
Проте трапляється, що призначення укриттів - змінилося.
Ігор Федоренчук, юрист:
Могли замінити документи ще в тих 90-2000-хх роках. До військового стану. Що воно перестало бути сховищем. І указана будівля була приватизована. І якщо воно у приватній власності, то воно вже не вважається сховищем. Тому що, в нас по закону забороняється приватизація сховищ.
У цьому випадку єдиний шанс повернути захисну споруду - дізнатися кому вона належала: державі чи місту, і звернутися до мерії чи Фонду Держмайна із заявою. Якщо реакції не буде - можна йти до прокуратури.
Сергій Ейсмонт, прокурор Одеської обласної прокуратури:
Прокуратура може вживати заходів, тільки встановивши бездіяльність відповідного органу. У разі, якщо люди за такими фактами побачать, що ніякі заходи не вживаються, що державний орган бездіє, то вони мають повноваження на звернення до органів прокуратури.
Якщо приміщення тільки в оренді, мешканці мають право ним користуватися як бомбосховищем. І у період воєнного стану орендар має організувати доступ до нього.
Ігор Федоренчук, юрист:
Він повинен надати доступ для розміщення як мінімум на 50% відсотках територій людей. А потім вже звільнити іншу частину.
Не виключено: щоб переконати орендаря відкрити свій склад для сусідів, місцевим доведеться звертатися до райадміністрації, а, можливо, й до поліції.
Але робити це потрібно, бо тих сховищ, що вже працюють, на всіх не вистачить.
Андрій Петров, волонтер:
Если в среднем оно на 150 человек укрытие, это - 10 тысяч человек. 10 тысяч селовек на миллионный город - это 1%. Поэтому мы начали работать с теми домами, это - Таирово, поселок Котовского, Черемушки, где укрытий нет взагалі.
Волонтери досліджують підвали у спальних районах. У ті, що можна використовувати, привозять вогнегасники, лопати та ломи для відкопування, аптечки, тепер ще й буржуйки. Таким чином обладнали вже сотню первинних укриттів.
