Світ по іншому подивився на війну після обстрілів України під час саміту G20 [ Редагувати ]
Чим важлива "велика двадцятка"? Весь тиждень ми слідкували й за підготовкою до саміту, і за його перебігом. І зараз, коли учасники нарешті розлетілися з Балі, варто розібратися - чим зустріч G20 - це як сказав наш президент G19 - була важливою для України? І що залишилося за кадром? Про все це - наш спецкор Дмитро Анопченко, який весь тиждень працював в Індонезії.
Ця війна, і це не перебільшення, змінила сучасний світ. Він вже не такий безпечний, безтурботний, відкритий - як було до моменту, поки у лютому перші бомби не впали на українські міста. Так само не могла не змінитися і двадцятка. І хоча організатори й прагнули з усіх сил зберегти всі звичні атрибути саміту - з його церемоніальністю, червоними доріжками і "родинною фотографією", це все вже не спрацьовувало. Ну яке спільне фото? Ну які дискусії лише про економіку? Проявом цього, нового тренду, стали і куди більш відкриті дискусії, і виступ того ж Зеленського, який відверто говорив про війну.
Василь Гамянін, посол України в Індонезії:
Саміт двадцятки, порядок денний якого був зруйнований, знищений російською агресією проти України… І цей саміт фактично був про "українське питання взагалі". Президент задав всю тональність саміту. Все, про що потім говорили лідери на всіх трьох сесіях, - все, про що вони говорили в кулуарах, проводили двосторонні переговори, висловлювали свої думки, давали інтерв'ю, говорили це на камеру - все це було в руслі тональності, завданої виступом президента. Який не просто емоційно розповів про те, що в Україні відбувається протягом тривалого часу, Він дав реальний дороговказ та інструкцію - що ж світу робити далі.
Пан Василь - один з небагатьох, хто під час сесій залишався в залі. Тому він чув і слова, які лавров виголосив після виступу Зеленського. В той момент всі списали їх на "риторику в радянському стилі", і як з'ясувалося пізніше - не почули підтексту.
Василь Гамянін, посол України в Індонезії:
Якби ми прочитали правильно те, що він казав - можливо ми б вже знали, що вночі полетять ракети. Тому що виступ був такий: в усьому винен Захід, Захід готує провокації, Захід провокує, Захід є причиною всіх воєн, всіх смертей, які відбуваються і таке інше.
Український дипломат, який наступного дня - коли про ракетні обстріли України вже було відомо, - бачив реакцію учасників із середини, - зізнається, що світові політики сприйняли це особисто. Як зневагу, як ляпас.
Василь Гамянін, посол України в Індонезії:
Те, що вони зробили - це буквально висловлення крайньої зневаги (якщо не сказати гірше) до всіх світових лідерів. Таку зневагу, таке блюзнірство висловити всьому світу… У нас починається саміт двадцятки, на якому говорять про мир. (…) найзапекліші там мовчальники - і те говорили - слід припинити, і війна в Україні - це причина кризових явищ. (…) І у відповідь на це росія запускає сотню ракет по цивільній інфраструктурі. Мені здається - тепер щось комусь пояснювати й доводити…
Цей епізод можна вважати одним з головних підсумків двадцятки. Той з учасників, хто ще коливався, хто ще не хотів зіпсувати стосунки з москвою, - побачив її ставлення і до себе, зокрема. Я навмисно залишаю за кадром переговори Байдена і Сі, екстрене засідання союзників по НАТО, викликане обстрілами, фінальну заяву, де теж є примітка про "різні погляди на війну в Україні". Про це багато говорили й писали. Але особисто спостерігаючи за багатьма подіями, можу сказати: після саміту на Балі світ по-іншому подивився на цю війну. А отже, сподіваюсь, і реагуватиме по-іншому.