Загибель жінки на могилі у чоловіка та влучання снаряду у подвірʼя багатодітної родини: подробиці обстрілу села Плесецьке [ Редагувати ]

Загибель жінки на могилі у чоловіка та влучання снаряду у подвірʼя багатодітної родини. Останній масований обстріл України свідчить, що орки не зупиняться. 

Постраждали міста й села, зруйновані будинки, вбиті цивільні жителі. Роман Барашев побував в селах Київської області та розповість про витримку і людський біль.

15-го листопада, коли рашисти вчинили масований обстріл по всій Україні, мешканці півдня Київської області бачили в небі кілька ракет. А це фото з села Плесецьке - облетіло всі соцмережі. На ньому жінка, яка загинула від вибуху прямо біля могили чоловіка. 

Тетяна Дерій, староста села Плесецьке:

Отут це сталось. Видно сліди крові… Могила чоловіка її. - Звали як жіночку? - Маніта Ольга Григорівна, 53-гороку народження, місцева жителька села Плесецьке, проживала по вулиці Зарічна. Весь час проживала з чоловіком. Півтора роки тому вона поховала свого чоловіка, дуже сумувала за чоловіком, весь час знаходилась тут.

Тетяна Дерій, староста с. Плесецьке:

Центр розриву був з того боку. Кілометри 2 з половиною. Там, якщо їхати по лісу, видно, що дерева навалені розсічені, дуже багато розсічених дерев.

Стою в вирві. Епіцентр вибуху ракети, що прилетіла в село Плесецьке… Утворилася вирва глибиною десь у 2 метри. Вибуховою хвилею пошкоджено 8 будинків... Саме на цьому місці в день прильоту діти збиралися грати в футбол. 

Катерина Мальована, жителька села Плесецьке:

Сиділи, свої плани строїли, у нас Новий рік, де ми ялинку будем ставить. І просто взрив. На нас падають вікна.

Чуєм такий гул сильний, кажу: підемо, у нас там є дальня кімната. без вікон та дверей. Ми забігли туди, знов такий бабах.

Катерина виховує чотирьох дітей - двох доньок та двох синів, молодшому - 2 роки. Всі в момент ворожої атаки були вдома.

Катерина Мальована, жителька села Плесецьке:

Як ми вижили, я не знаю. Просто. Дуже пощастило.

У той день у гості до Катерини збиралася її сестра, теж багатодітна мати. 

Анастасія Баранова, жителька села Плесецьке:

Мене одвело. Якби ми були всі разом… Вони багатодітні, я багатодітна, семеро дітей і що б тут було… Ми зараз тіки починаєм осозновать, що могло буть би. Тут була старша донька, тут з меньшенкою я була. Отут сидів Іван, двійник випав якраз на нього, попала трошки рама Івану по голові. Слава Богу, що збили, що не долетіло не наробило більшої біди, ми вижили, ну дім будем відновлювати, нам дуже допомагає місцева влада.

Натерпівся і хвостатий охоронець сім'ї. Пес Бармалей після вибуху сам собі вирив отаке невеличке укриття.

Вже за півгодини після атаки на місці події були поліція, швидка. А наступного дня до постраждалих приїхав голова обласної військовох адміністрації. 

Олексій Кулеба, голова Київської обласної військової адміністрації:

Визначимось по сумах відшкодування на матеріали. Це треба зробити обов'язково. Я особисто буду контролювати постійно.

Того дня ракети летіли й над сусідньою Калинівкою.

Дарина Півень, жителька Калинівки:

Один раз ми погібли в коридор, накрили дітей і другий раз бабах. Но ми тут уже привикли, це ж не перший раз. Він дуже сильно боїться ракет. У нас же тут 12 км від нас надійшла ця орда російська і танки йшли, то до нас доставали гради.

Юлія Олексенко, сільський голова Калинівки:

У нас в громаді прийняті певні програми. Ми таким людям, у яких пошкоджено майно внаслідок ракетного удару, ми винаймаємо житло і оплачуємо оренду. Ми говоримо про ті житлові будинки, де немає змоги жити.

Посадовці обіцяють не залишити без підтримки й героїв нашого сюжету.

Тетяна Дерій, староста села Плесецьке:

Ось двоповерховий будинок з усіма зручностями, вода, газ. Був запропонований сім'ї, яка постраждала. Зараз люди там трошки наводять порядок, тому що будинок пустував.

З допомогою стукають у двері і прості селяни. Адже розуміють - зараз, коли росія веде нещадну війну проти мирних людей, треба згуртовуватися, як ніколи раніше. 

Люди пишуть, яка допомога треба. Взагалі в мене мешканці - золоті люди. Наскільки ця трагедія, повномасштабне вторгнення, війна сплотила людей.