Як працюють українські артилеристи на найгарячіших ділянках Донеччини: ексклюзивний репортаж [ Редагувати ]

Війна артилерій. Саме так називають цю війну. І зараз у цій війні українці отримують перевагу. Насамперед, завдяки західній зброї. 

Як виглядають арт-дуелі на передовій? І як працюють наші артилеристи на найбільш гарячих ділянках Донеччини - бачив воєнкор Руслан Смещук. І його репортаж - далі.

Це - лісова частина степової Донеччини. Ми працюємо на замаскованих позиціях артилеристів. Вони полюють на ворожі гармати. Дерева навкруги - порубані і посічені ворожою шрапнеллю. Над головою постійно свистить, гремить - і ти мимоволі тиснешся до землі.

От заїхали на позиції, і так нас вітають. Тут в принципі кожні декілька хвилин йдуть розриви. Якісь постріли. 

Але от вояки поводяться спокійно. Це значить, що зараз відносно безпечно. 

Іван, військовослужбовець Збройних сил України:

- Вони може активізувалися, дуже багато виходів. Провоцируют, хочуть найти, обнаружить. - Ні, в мене питання про вашу саме реакцію. Бо я бачу, що ви навіть оком не моргнули. - Я постійно намагаюся пригибаться. Ну от як зараз. - Як ви так звикли? - Е, нас уже нічим не злякаєш - ми звикли.

Але ця відносна безпека ну дуже відносна. Вояки постійно слухають повітря. В якийсь момент просять нас підійти до бліндажів. Бо прилітати починає ближче. 

Сергій, військовослужбовець Збройних сил України:

Касетні боєприпаси ворог використовує, гради використовує. Ствольну артилерію, міномети. Тобто з артилерії все в них є, все працює. 

Позивний "Ріо", військовослужбовець Збройних сил України:

- Ще живий, ще цілий. Нормально. Пристосовуємось якось, вчимося. - А до цього можна пристосуватися? – Так,звичайно. Так. Але ніхто не застрахований від шаленого снаряда, від шаленої кулі. Тож тут як пощастить. Як говориться в цьому казино, потрібно виграти.

Вояки розповідають: зараз вони полюють на ворожу артилерію. Тому стріляють рідко, але прицільно. 

Сергій, військовослужбовець Збройних сил України:

Іде контрбатарейна боротьба. Як з нашої сторони, так і з їхньої. Наші засоби засікають, наша розвідка засікає їх, і нам дають цілевказання. І ми відпрацьовуємо. Тобто засікаються виходи снарядів, определяют місцезнаходження ворожих гармат і наші починають відпрацьовувати. 

А це значить - постійне очікування координат від розвідки. І постійна готовність. 

Руслан Смєщук, кореспондент:

Зараз артилерія чекає на координати, і тоді гармати зможуть включитися в контрбатарейну боротьбу. І бити по російських гарматах.

Через певний час я трохи звикаю до постійних прольотів снарядів над собою. Принаймні, якщо військові спокійні, то і я не притискаюсь до землі.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Такі свисти ти чуєш…ну над головою пролітають снаряди і десь поблизу падають. І це кожні декілька хвилин. І вже після десятого прольоту звикаеш трохи, і перестаеш ховатися, присідати, залягати. Ну тому що це насправді на безпечній дистанції вони вибухають. 

А невдовзі розвідка дає координати ворожої гармати. Її, як говорять самі військові, - одразу ж відпрацьовують. 

Така методична робота артилерії дозволяє не швидко, але невпинно сточувати російський наступальний потенціал. Наприклад, нещодавно росіяни зняли оце.

Це гармата Д-1 у вагнерівців. Гаубиця зразка сорок третього року, стріляє лише на дванадцять кілометрів. Старазброя. Крім того, щодня росіяни кидають сотні чоловік піхоти на штурми українських укріплень. Їх знищують, але і оборонці зазнають втрат. Під російським вогнем і тилові райони.

Віддалений на десятки кілометрів від найближчого фронту Краматорськ. Російська ракета вдарила біля дитсадка, і пошкодила все навкруги. Садочок майже рік не працює, а тепер може і взагалі не запрацює ніколи. Обійшлося без постраждалих. Та росіяни одразу ж повідомили, що знищили чергову базу нацистів.