"Рупори" лукашенка: хто вони і які наративи просувають для свого населення [ Редагувати ]
Від початку повномасштабної війни Білорусь стала співучасницею росії у терорі. Вона надає свою територію, повітряний простір, військових, медиків. Зрештою навіть поштові відділення, для відправки солдатами краденого. А на білоруських каналах рефреном із російськими пропагандистами затягують пісню про "бандерівців", "русскій мір" та "загниваючий Захід".
Хто вони - "рупори" лукашенка? І які наративи просувають для свого населення? Карина Вакарєва хоробро занурилася в глибини абсурду білоруської пропаганди. І вибрала найбільш показові та яскраві моменти.
Сучасна телепропаганда в Білорусі. Це настільки погано, що навіть добре. Генератори божевілля є не тільки в Останкіно. Вони є і там, звідки до нас їхали танки, летіли ракети і де тепер укотре розгортаються військові навчання.
- Как нас называют? "Я-батьки"! Вот вы "я-батька"?- Я – "я-батька". Ты, я, мы-батьки.
Після того, як у 20-му році олександр лукашенко програв вибори, слідом за білоруськими ОМОНівцями з ланцюга зірвались і пропагандисти.
- Мир на изломе, Беларусь - на передовой. В Беларуси сейчас творится мировая история, здесь решается вопрос о суверенитете Европы. Поклонитесь ей, слабаки.
Знайомтеся - Григорій Азарьонок. Головний рупор білоруської пропаганди.
Свій неповторний стиль Азарьонок відшліфував в авторських передачах на державному каналі СТВ. Що таке авторська програма за білоруськими мірками!? Це коли ти можеш молоти всіляку маячню. Без гальм. Буквально все. Головне, при цьому - вихваляти диктатора.
- А я вам сейчас покажу, откуда на Беларусь готовилось нападение…
- Александр Григорьевич, спасибо вам за то, что вы нас всех защитили. Вы - герой, вы наш бацька. И другого нам не надо.
Його риторика - комічна та абсурдна.
- Европа и Америка - вы смердите. Вы - грязь! Западная, хлипкая грязь. Хамиты, сыны Хама, вошь, дрянь. Вы дошли до самых глубин ада.
А деколи - шокуюча. У своєму безумстві білоруський глашатай може позмагатися із Соловйовим та Скабеєвою.
- Ворвёмся с севера и запада. Разнесем Киев ядерными ракетами, а на месте выжженой пустыни поставим 300-метровую статую путина.
Щодня з екранів телевізора білорусам розповідають страшні байки про українських бандерівців та загниваючий Захід. Аудиторія у пропагандистів чималенька.
Ігор Рейтерович, політолог:
Близько 43-46% білорусів в якості основного джерела інформації використовують офіційні білоруські медіа. Зрозуміло, що вони піддані цій пропаганді. Вони не зацікавлені і не мають особливого бажання взагалі шукати альтернативну інформацію. Їх влаштовують тези про міфічну стабільність, відсутність війни, більш-менш впевненість у завтрашньому дні, яку здатен забезпечити тільки лукашенко. Такій стабільності Європа лише позаздрити може.
- Европа, мы видим, ты внимательно всматриваешься в нас. Да, ты связана по рукам и ногам. Да, ты унижена и растоптана, да, оккупирована. Но глаза твои ещё не заплыли гнилью мультикультурализма и толерастии. И ты всматриваешься в нас, всматриваешься на восходящее на востоке солнце. И ты ХОЧЕШЬ его, хочешь лукашенка.
Ну, а як? Ви думали, Борис Джонсон випадково у відставку пішов? А італійський екс-прем'єр Маріо Драгі!? Та вони просто конкуренції не витримали.
- Просто на свалку истории отправляются очередные политические соперники лукашенка.
Григорія Азарьонка регулярно відзначають. То орден випишуть, то чергове звання.
- Мы создадим общественную комиссию. Например, сопредседателями могут быть Генеральный прокурор и наш глашатай - Григорий Азаренок.
Та Азарьонок хоч і яскрава зірка білоруського тб, втім - не єдина. У бажанні догодити самопроголошеному президенту тренується Ігор Тур.
- Помните, как тогда выступил лукашенко? Одних нагнул, других успокоил, третьих выслушал. И под "спасибо вам" ушел. Была бы там вода - ушел бы по воде.
З початку повномасштабного вторгнення росії білоруські рупори навмисне нагнітають ситуацію в країні. Та погрожують населенню... нападом України.
Максим Плешко, ініціатор проекту "Центр білоруських комунікацій":
Те, що заходить в росії – "ура-патріотизм", імперські амбіції - воно відкликається в аудиторії, тому що люди там такі і вони так думають. В білорусів цього немає. Тому на білоруську аудиторію тут більше такий страх, що Україна нападе, НАТО нападе. Тут не йдеться про "велічіє".
- Пока нам удается сдерживать вероятного противника от применения военной силы против Беларуси.
А в превентивних цілях - роздають повістки.
- Время выбора, время жизни иль смерти. Время мобилизации. Повестки от Бога.
І це ми з вами посміємося, а в Білорусі таке на федеральних каналах крутять. А хочете глянути, що там показують, коли ЗСУ, наприклад, йде в контрнаступ? Вашій увазі - кінець березня. Окупанти дають драпака на Київщині. А ще - на Чернігівщині та Сумщині. В Білорусі демонструють репортаж з українсько-білоруського кордону.
- На этот раз тривога оказалась ложной. Местная лесная живность, для которой границ, как известно, не существует - в очередной раз проверила систему охраны.
Ну тепер хоча б зрозуміло - чому білоруські прикордонники не побачили тисячі російських вояк. Але як би Білорусь не намагалася відхреститись від участі у війні - відповідати за агресію доведеться.