Посилення позицій націоналістичних політсил в Європі - помітна тенденція останніх років: чим це загрожує сьогодні [ Редагувати ]
У Європі проглядається тенденція до посилення право-радикалів.
Рекорди парламентських виборів-2023 в Естонії. Їх кілька. Явка була найвищою та вперше більше людей проголосували через Інтернет, ніж на виборчих дільницях. Окрім того, премʼєр-міністерка Кая Каллас встановила рекорд за кількістю отриманих голосів виборців. Загалом її партія, що є основою одного з найбільш проукраїнських урядів у Європі, здобула переконливу перемогу. І це дає надію, що і майбутній естонський кабінет міністрів ставитиме за пріорітет підтримку нашої держави у війні з росією.
Головний опонент допомоги Україні в Естонії - ультра-права Консервативна партія - вийшла на друге місце.
Партія реформ Естонії святкує перемогу. На цих парламентських виборах вона покращила власний результат до 31% і тепер матиме 37 депутатів зі 101.
Перемогу лібералам з Партії реформ приніс підрахунок електронних голосів - уперше в історії країни кількість бюлетенів, поданих інтернетом, перевищила традиційне "паперове" голосування.
Саме за ним політсила поступалася ультраправим з Консервативної партії EKRE. Головні опоненти підтримки України у війні проти росії отримали 17 мандатів. Це дещо скромніше, ніж обіцяли їм соцопитування. Однак більше за інших конкурентів. Основні аргументи прихильників націоналістів такі:
Петро Махонін, житель Таллінна:
Протягом останніх кількох місяців ми бачили, як наша нинішня прем'єр-міністр думала більше про якусь іншу країну - Україну, а не про естонський народ, але EKRE виступає за естонський народ.
Маріон Рессар, жителька Таллінна:
Для мене головне - внутрішня безпека країни.
Внутрішню безпеку ультра-праві консерватори розуміють як припинення постачання зброї Україні, бо самим забракне, а також боротьбу з мігрантами та ЛГБТ. Їхнє гасло "Естонія для естонців". Вони спекулюють на болючих темах і обіцяють вирішити економічні проблеми, яких у країні чимало.
Мартін Хельме, лідер Консервативної народної партії Естонії (EKRE):
Ми говоримо про питання, які, знаєте, не завжди політкоректні. Але серед естонських виборців існує велика тривога щодо інфляції, імміграції, можливої війни з Росією чи вторгнення з боку Росії.
Приблизно такі ж погляди й у їхніх колег з інших країн. У Європі проглядається тенденція до посилення право-радикалів.
Приміром, в Італії у вересні вони взагалі перемогли на виборах, і Джорджа Мелоні стала премʼєр-міністром країни, де ультра-праві фактично є прямими спадкоємцями фашистів. На початку карʼєри Мелоні навіть експлуатувала цю тему. А партійці застосовували щось на зразок римського салюту, популярного в часи Мусоліні та Гітлера.
Та, слід відзначити, що від початку виборчої кампанї Мелоні дотримується поміркованих поглядів і після обрання премʼєркою не виголошує контроверсійних меседжів.
Джорджа Мелоні, прем'єр-міністр Італії, лідерка партії "Брати Італії":
Я читала, що перемога "Братів Італії" на вересневих виборах означатиме катастрофу, що призведе до авторитарного повороту, відходу Італії від євро та інші подібні нісенітниці. Ніщо з цього не відповідає дійсності.
Набагато агресивніше поводяться німецькі ультра-праві. Обрання націоналістичної "Альтернатива для Німечини" до парламенту у 2017-му стало справжнім шоком для країни. Партія не приховує часом расистських і ксенофобських переконань, відзначилася антимігрантськими та протикарантинними виступами, за що потрапила під нагляд спецслужб.
А тепер підтримує мітинги проти надання Україні допомоги. Політологи кажуть: хоч внутрішні причини приходу до влади ультра-правих у кожній із країн свої, є і спільні засади. У кризові часи (які зокрема зараз переживає Європа) через інфляцію, здорожчання та зниження рівня життя, безробіття та інші виклики люди прагнуть зрозумілих відповідей на складні питання. І їх радо пропонують популісти.
Тарас Загородній, політолог:
Для них ідеалом є в тому числі путін. Вони симпатизують путіну. Тому що вони чують, що говорить путін.Сильний керівник, теж традиційні цінності, там церква, сімейні цінності, несприйняття постмодерністського дискурсу стосовно ЛГБТ і так далі. Вони на це орієнтуються.
Щоправда, поки великої загрози від посилення правих у Європі політологи не бачать. А от поляризація політичних думок, коли до влади приходять і крайні праві, і крайні ліві, справді викликає занепокоєння. Це розхитує уряди і Євроспілку зсередини. На це покладається і навіть фінансує кремль.
