Їй лише 16, а вона вже волонтер зі стажем: Діана Шевчук відправляє бійцям на передову автомобілі та амуніцію [ Редагувати ]

Їй лише 16, а вона вже волонтер зі стажем. Діана Шевчук відправляє бійцям на передову автомобілі та амуніцію. Бо у війську зараз служить й її матір. Тому вся сім'я Діани - мотивована й завзято допомагає ЗСУ. Більше мої колеги розкажуть.

У 16-річної Діани свято - вдалося поспілкуватися з матірʼю. Євгенія - військова, і зараз на передовій. 

- В тебе навчання як? - Та теж нормально. - Оцінки вже виставляли? - Та виставляли за першу тему.

Діана навчається в онлайн-школі, дівчина просто не має часу ходити на звичайні уроки.

Діана Шевчук, юна волонтерка:

Близько 80 відсотків дня в мене йде на волонтерську діяльність. І на навчання лишається декілька годин перед сном. Але насправді, якщо я знаю для чого, я це роблю. І це був мій вибір. 

Волонтерити Діана почала у 10 років. У 2017-му вперше повезла допомогу батькові, який служив на Сході. Там дівчинка познайомилася із місцевими дітьми. 

Діана Шевчук, юна волонтерка:

Мені хотілося просто підтримувати їх всіляко. Ми організовували відеоконференції, відеоспілкування з дітьми заходу України та Сходу. І нам навіть вдалося організувати дві поїздки дітей зі сходу до Львова. 

Волонтерський досвід знадобився, коли почалася повномасштабна війна.

Діана Шевчук, юна волонтерка:

Прийшлося навчитися організовувати логістику фур, розбиратися з документацією, актами, з різними документами на машини, коли вони їдуть через блокпости.

Діані допомагає вся сімʼя - брат Артем, сестричка Єва і батько. 

Більше Артем по військовій формі військових аксесуарах можна сказати. Мені простіше розбиратися з їжею, тому що там склад написано англійською, польською, а Єва просто допомагає принести з одного місця в інше різні речі.

Артему - 15, і розваги однолітків йому зараз нецікаві. 

Артем Шевчук, брат Діани, волонтер:

Під час війни мені здається, що це для всіх важливіше набагато ніж звичайне життя. 

Батько юних волонтерів - колишній військовослужбовець. Він у доньки - водій, вантажник, порадник і охоронець. 

Олег Шевчук, батько юних волонтерів:

Їздить більше зі мною. Навіть коли без мене, то досвід служби там хтось знає, комусь подзвонив щоб: підстрахуйте хлопці, вона буде. Розумієте, це зовсім інші обличчя солдат, коли вони побачать, що до них діти зі Львова приїхали. В них самих сльози в очах, бо кажуть: "Ми дитину згадали, яку рік не бачили".

Побут у сімʼї налагодили так, щоб мати максимум часу на волонтерство. Прибирають, хто встигає, а готує їсти той, хто перший зайшов на кухню. 

Олег Шевчук, батько юних волонтерів:

Омлет і гречка. Гречка - військовий метод, звечора замочили, зранку вона вже готова. Тільки довели до кипіння - і вже всі побігли. 

Останнє досягнення Діани - 130 тисяч гривень, які вона зібрала за півтора тижня, щоб купити автомобіль для маминого підрозділу. Але доводилося, каже дівчина, виконувати і складніші замовлення. 

Діана Шевчук, юна волонтерка:

Була ситуація з 6 вантажними Mercedesами, тому що це були спецзамовлення від військових і організувати водіїв в дорогу, фінансування, завезення повністю техогляд цих автомобілів, це було дуже складно. Але за допомогою людей, небайдужих людей, воно все вдалось. 

Військовослужбовці цінують допомогу школярів. І часом телефонують подякувати і поговорити.

Юрій Сворень, військовослужбовець Збройних сил України:

Слава Україні! велика подяка від Збройних сил України Діані Шевчук, яка нам завжди допомагає, завжди запитує: хлопці що вам дістати? 

З цими дітьми я спілкуюсь практично щотижня. Це фундамент нашої міцної держави. 

Дітьми-волонтерами пишається і мама. 

Показувала своїм друзям твою фотографію, потім показала там, де ти зі зброю стріляєш на заняттях, я тобою дуже пишаюсь. 

Діана цього року закінчує школу і вже обрала майбутній фах - кризового менеджера. А Артем вирішив продовжувати справу батьків - стане військовим.