Десантно-штурмові війська провели навчання: як бійці удосконалювали свої вміння на таємному полігоні [ Редагувати ]

У вогні й диму провели навчання Десантно-штурмові війська. Стрільби з кулеметів та переносних ракетних комплексів, відпрацювання медичної тактики, керування бронемашинами - усі ці навички бійці удосконалили на таємному полігоні. Усе бачив Михайло Манилюк.

Спалені танки й бронетехніка. Усе довкола палає! Стовп чорного диму здіймається в небо. Повітря немов пронизане смолою. Тут навіть дихати важко!

Але навіть у такому пеклі зупинитися - означає провалити місію.

Відпрацьовуємо психологічну підготовку на реальних подіях майже. Морально-психологічно налаштовані - це важлива процедура. Пішов-пішов!

Смуга перешкод - протяжністю триста метрів. І це лише один з етапів навчання десантно-штурмових військ.

Михайло Манилюк, кореспондент:

Все у вогні й диму, мов на справжній війні. Хлопці повзуть крізь колючий дріт, долають перешкоди. Довкола лунають вибухи. Завдання бійців перебороти свій страх і зайняти позиції ворога.

Позивний "Вольф", інструктор навчального центру Десантно-штурмових військ:

Ви бачите зачистку техніки. Все горить, палає. Приходимо до будівлі, зачищаємо її. І висуваємося після виконаної задачі по тому самому маршруту назад. Пересування двійками, коридором.

На наших очах хлопці, один за одним, стріляють із кулеметів. Звідси до мішені - чотири сотні метрів.

Позивний "Хантер", інструктор навчального табору Десантно-штурмових військ:

Коли ми відправляємо на фронт кулеметника, який вміє працювати з тим чи іншим видом озброєння. То це суттєво впливає на боєздатність підрозділу. 

А тут десантники відпрацьовують, як надаватимуть першу медичну допомогу пораненим. Діяти треба швидко, але водночас делікатно!

Михайло Манилюк, кореспондент:

За умовним сценарієм цей боєць підірвався на ворожій міні. Його перенесли у жовту зону. І побратими зараз роблять усе можливе, щоб врятувати йому життя.

Лілія, інструктор навчального табору Десантно-штурмових військ:

Була мінно-вибухова травма. У кожного бійця є своя аптечка. Там є бинт із кровозупинною речовиною. Саме цим бинтом проводиться обробка рани. - А якщо військовий втратив аптечку? - Можна взяти тканину, баф і затиснути рану.

Снайпери - вони часом майже не дихають - їхні п'яти притиснуті до землі. У їхніх руках - гвинтівки, з яких можна вразити мішень на відстані понад кілометр!

Позивний "Браконьєр", снайпер:

Наразі курсанти відпрацьовують під навантаженням не зручних положень. Мішень розміром 50 сантиметрів знаходиться на дальності триста метрів. Застосовуючи роботу з оптичним прицілом, ставлячи вертикальну поправку, працюють наші курсанти.

Цих хлопців загартовують, мов титанів. Снайпер повинен мати сталеві нерви й вміти приймати розсудливі рішення. Адже на фронті доведеться днями сидіти у засідці й бути невидимкою для противника!

Курсанти приходять сюди мотивовані. І ми працюємо тільки на результат.

А тут, на полігоні, десантники вчаться поводитися з гранатами й керувати бронетехнікою!

Олександр Бойко, начальник групи технічної підготовки Десантно-штурмових військ:

Наші курсанти вчаться долати перешкоди. Відповідно, такі, як колійний міст, зупинка під час підйому та спуску. Маневрування під час спуску, подолання протитанкового рову, триколісні проходи на мінному загородженні.

Базовий курс бойових навчань триває 35 днів. Потім іще тиждень-два фахової підготовки. І десантники - вирушать на фронт.

Іван Шнир, заступник начальника навчального центру Десантно-штурмових військ:

Навіть на базовій військовій підготовці, солдат який готується на стрільця він уже ознайомлюється з кулеметами, гранатометами, які стоять на озброєнні їхніх військових частин. Звичайно, бажано, щоб більша була підготовка, але зважаючи на умови, які склалися, 45 днів - це достатньо, щоб отримати навички, опанувати своє озброєння.

Один у полі не воїн - кажуть десантники. Лише гуртом - вони потужніші за броньовану машину, і цю команду ворогу не здолати!

Я захисник свободи й народу своєї країни! Я десантник збройних сил України!