Україна відзначає День Національної гвардії: боєць розповів про пекло "Азовсталі" та полон у Оленівці [ Редагувати ]
Україна відзначає День Національної гвардії. Про військових, їх роль на фронті та подвиги говоритимемо сьогодні упродовж всього ефіру.
А просто зараз пропоную подивитися історію бійця Нацгвардії із Запоріжжя Михайла Вернигори. Він пройшов пекло "Азовсталі", витримав російський полон і, не дивлячись на важке поранення, відновився і вже знову в строю. Про незламність духу - Інна Гогой.
Він обожнює риболовлю, а в дитинстві мріяв стати військовим. За філіжанкою запашної кави нацгвардієць Михайло із позивним "Класик" ділиться з нами історією життя та боротьби. На війні він вже 9 років. Разом із побратимами брав участь у боях за Ямпіль, Миколаївку, Лиман. Виконував завдання на Маріупольському напрямку. Там зустрів і початок великої війни.
Михайло, військовослужбовець Нацгвардії України:
На той час уже десь на 7 чи на 6 ранку вже пішли прильоти по Маріуполю по самому безпосередньо. Місто дуже бистро знищувалось. Того, що вони працювали от также рандомно по будинкам, танки просто виїжджали, наприклад, візьмем танки, там артилерія, вони просто знищували там передні от будинки і плюс літаки і лупили з усіх сторін.
Михайло згадує, на початку березня місто вже було в облозі. Попри значну перевагу ворожої сили наші воїни мужньо стримували російську навалу. "Класик" протримався до 4 квітня, поки його не поранили. У ліву руку нацгвардійця влучило з півдесятка ворожих куль. Бійця евакуювали у шпиталь на "Азовсталі". У бункерах комбінату медики зробили йому операцію.
Михайло, військовослужбовець Нацгвардії України:
Перші слова мої, коли я зайшов в операційну, там операційна імпровізована була, кажу: "Ну що, кажу, мужики,рука моя тут залишиться". Медики, вони постійно були 24 на 7, хірурги постійно операції проводили, деякі операції були такі по 7-8 годин. Фактично вони людей діставали з того світу.
Сил триматися додавала безмежна любов до життя - згадує боєць. І попри далеку відстань - підтримка коханої дружини.
Михайло, військовослужбовець Нацгвардії України:
Нічого не приховував, я їй написав, що я, ну живий, але не зовсім здоровий, отримав поранення і ампутували ліву руку. І ті слова, які вона мені написала, я ніколи не забуду, це було: "Не переживай, все буде добре, з усім справимось разом".
На "Азовсталі" нацгвардієць пробув 82 доби і кожну з них він проживав як останню. Намагаючись захопити територію заводу, росіяни обстрілювали його з усієї можливої зброї.
Михайло, військовослужбовець Нацгвардії України:
Стільки авіаударів за добу… приходилось близько 200 авіаударів, не рахуючи артилерії, танків, корабельної артилерії, реактивної артилерї, ну то єсть стріляли з усього, що можна. Саме страшне для нас, ну не знаю, для мене особисто було загинути під завалами отам просто.
Втім Михайлові вдалося витримати і пекло "Азовсталі", і півтора місяця російського полону в колонії в Оленівці.
Михайло, військовослужбовець Нацгвардії України:
Морально давили, були такі моменти. Ми були повністю відрізані від інформаційного простору, від того, що робиться в Україні.
29 червня Михайло разом з іншими захисниками України повернувся додому. Зараз "Класик" знову в строю. Каже, єдине про що мріє - це наша перемога. І він робитиме усе, щоб наблизити цей день.
В кожної людини є свій фронт, тобто ти свою користь, яку міг принести на той час, ти приніс, а зараз ти можеш принести іншу користь і не потрібно себе десь ховати і ховатись взагалі від життя.
Михайло переконаний, як би російська чума не намагалася скосити українців - їй це не вдасться!
