The New York Times опублікувала проект Стамбульської угоди між Україною та росією [ Редагувати ]

Газета The New York Times опублікувала повний проект мирної угоди між Україною та росією, який став результатом переговорів з лютого до квітня 2022 року, але так і не був підписаний. Документи були надані джерелами з України, росії та Європи, їхню справжність підтвердили учасники переговорів.

Загалом газета публікує три версії документа. Перший - від 17 березня 2022 року. Це ранній проект угоди між Україною та росією", який є "англійським перекладом, який Україна на той час надала урядам західних країн", пояснює видання.

Другий документ датовано 29 березня того ж року. Це комюніке за підсумками консультацій 28-30 березня, де описуються "основні положення Договору про гарантії безпеки України".

Третій документ від 15 квітня 2022-го - "Договір про постійний нейтралітет та гарантії безпеки України". Цей пізній проект угоди між Москвою та Києвом був відправлений володимиру путіну, зазначає NYT.

Першим наводиться договір від 17 березня, англомовну версію якого Україна показала країнам Заходу:

• Україна хотіла отримати міжнародні гарантії безпеки про те, що у разі повторного нападу союзники стануть на її захист (у тому числі закривши її повітряний простір), а також щоб договір поширювався на міжнародно визнані кордони України;
• росія вимагала скасування санкцій, запроваджених з 2014 року, вимагала визнати окупований Крим частиною росії та незалежність так званих "ДНР" і "ЛНР" в адміністративних кордонах Донецької та Луганської областей України, а також заборонити (з запровадженням кримінальної відповідальності) "прославлення та пропаганду у будь-якій формі нацизму та неонацизму", включаючи проведення публічних демонстрацій, зведення пам'ятників та меморіалів та перейменування вулиць.

Перший проект запроваджував обмеження на чисельність ЗСУ і кількість танків, артилерійських батарей, військових кораблів та бойових літаків, які країна може мати у своєму арсеналі.

Українці були готові прийняти такі обмеження, але прагнули підвищити їхній верхній поріг, зазначає NYT. Влада США була занепокоєна висунутими умовами: один з американських високопосадовців заявив українським колегам, що "це одностороннє роззброєння". За словами європейського дипломата, Польща побоювалася, що Німеччина чи Франція можуть спробувати переконати українців прийняти умови рф.

29 березня представники України та росії зустрілися у Стамбулі. На цій зустрічі російська сторона, за даними газети, "приділяла менше уваги своїм територіальним вимогам". Україна резюмувала запропоновану угоду у двосторінковому документі під назвою "Стамбульське комюніке":

• передбачалося, що статус окупованого Криму буде визначено впродовж 10-15 років, Україна обіцяла не намагатися повернути півострів силою;
• Володимир Зеленський та володимир путін мали зустрітися особисто у 2022 році, щоб завершити мирний договір та домовитися про те, яка частина території України залишиться під контролем рф;
• для українців було передбачено обов'язкові гарантії безпеки, які включали б угоди з низкою країн - серед них називали Велику Британію, Китай, росію, США, Францію, Туреччину, Німеччину, Канаду, Італію, Польщу, Ізраїль;
• держави-гаранти мали погодитися, що у разі "агресії, будь-якого збройного нападу на Україну чи будь-якої військової операції проти України" кожна з них після термінових та негайних консультацій надасть допомогу Україні.

За словами неназваного члена української делегації, путін знижував свої вимоги. При цьому російські чиновники "публічно надсилали неоднозначні сигнали щодо того, чи справді Кремль готовий підписати цю угоду", зазначає NYT. Через це росіяни та українці повернулися до переговорів через відеозв'язок, обмінюючись проектами угод через WhatsApp.

У квітні до переговорів залучили російського олігарха Романа Абрамовича. Стверджується, що путін "закликав переговорників сконцентруватися на ключових питаннях і швидко їх вирішити". 15 квітня російська делегація надіслала путіну 17-сторінковий проект угоди. Газета зазначає, що на перших сторінках договору у сторін "з'явилися точки дотику":

• сторони домовились, що Україна закріпить за собою статус нейтральної країни, і їй дозволять вступити до Євросоюзу;
• росія відмовилася від вимоги до України щодо негайного визнання окупованого Криму російським;
• одним з "каменів спотикання" була дальність зброї, яку дозволялося використовувати Україні: росія хотіла, щоб дальність українських ракет була обмежена 25 милями (40 км), Україна - 174 милі (280 км - цього достатньо, щоб вразити цілі на території Криму);
• росія, як і раніше, хотіла, щоб Україна скасувала закони, що стосуються мови та національної ідентичності, а також відвела українські війська "до місць постійної дислокації або до місць, узгоджених з рф";
• найбільшою проблемою NYT називає п'ятий пункт договору, що стосується "країн-гарантів" України - Британії, Китаю, росії, США та Франції: росія включила до угоди пункт, згідно з яким заходи у відповідь у разі нападу на Україну мали схвалити "на підставі рішення, узгодженого всіма державами-гарантами".

Київ вважав останній пункт порушенням умов мирного договору. Як пояснює NYT, цей пункт по суті означав, що рф "зможе знову вторгнутися в Україну, а потім накласти вето на будь-яке військове втручання". Після цієї зміни, як заявив один із членів української переговорної групи, Київ був "не зацікавлений у продовженні переговорів".

Як стверджував лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія, який у 2022 році очолював українську делегацію на переговорах з росією, у Туреччині Москва пропонувала Києву припинити бойові дії, але за умови нейтралітету та невступу до НАТО.

За його словами, українська сторона відмовилася, зокрема, за порадою тодішнього прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона.