Пекло в Торецьку: в житловій забудові йдуть вуличні бої [ Редагувати ]

Купа спаленої техніки на дорогах, руїни, все горить.

Так виглядає дорога до Торецька. Щоб відрізати логістику оборонців міста, росіяни тримають усі шляхи пересування наших військ під щільним вогнем. Безліч спалених автомобілів на узбіччях - це робота ворожих ФПВ-дронів. Вони вже залітають на 20-25 кілометрів в наш тил і іноді від камікадзе не рятує навіть потужний РЕБ. Ситуація у самому Торецьку нічим не краща, ніж на околицях.

Летить ФПВ, дзижчить дрон і сигналізує прилад, ось так сигналізує, що тут безліч дронів. Їх тут десятки, просто десятки висять, зараз ховаємось, висять над нами.

Вулиці розбитого міста вдень порожні. Через засилля російських дронів, поки світло, тут ніхто не пересувається. Утім, небезпека з неба не тільки від квадрокоптерів.

росіяни методично рівняють Торецьк касетними керованими авіабомбами. Вони прилітають по місту чи не кожні пів години.

Не КАБ, це ракета, багато вибухів.

От так от росіяни засипають зараз те, що залишилось від Торецька, КАБами, ракетами. Це суцільне пекло, просто суцільне пекло.

Від міста, в якому ще три місяці тому працювали кав'ярні, ворог залишив суцільну руїну. росіяни б'ють по житловій забудові, аби не дати нашим військовим тримати там оборону. Хоча в підвалах будинків ще досі чимало місцевих жителів. Щоб вивезти хоч когось, ми вирушаємо на пошуки. Та зробити це не так вже й просто - скрізь дрони.

От така вона сучасна війна, все під наглядом.

Ще місяць тому цей двір був відносно цілий, тепер усе понівечено російськими снарядами. В одному з під'їздів ховається літня жінка.

Кілька тижнів тому ми зустрічались із пані Раїсою. Тоді вона жила в підвалі із кількома сусідами, ті евакуювались, і пенсіонерка залишилася сама. Попри обстріли, виїжджати вона й досі не хоче.

- Важко, звісно, і очікувати, і збиратись. Не знаю. - Є місце вільне в машині, тим паче ви одні залишились, сенс тут сидіти? - Я поки ще буду тут, сильно багато тварин, не знаю.

А часу на роздуми залишається все менше. росіяни хоч і повільно, але наближаються до центру Торецька.

Мені здається, ось вони лежать. Братик, а ми можемо навестись, щоб на ту точку, де вони сидять. Ми в принципі в готовності, оперативно наведемось.

На пункті керування вогнем Артем уважно вдивляється в монітори. Мінометна батарея 32 бригади будь-якої секунди готова відкрити вогонь. Та спершу військовому потрібно точно навести розрахунки й оцінити ситуацію. А вона важка - малі групи російської піхоти відстежити складно.

Артем - військовослужбовець 32 ОМБр:

У цих пожежах, в руїнах дуже важко їх знайти, вони теж маскуються, намагаються десь під зеленими насадженнями, десь в руїнах пробиратись потихеньку.

Наші вояки будь-що намагаються втримати Торецьк. Адже, якщо росіянам вдасться повністю захопити місто, обороняти доведеться вже Костянтинівку.