Глобальне потепління та посухи: як зміни клімату впливають на Україну [ Редагувати ]
Уже за кілька днів, з 26 на 27 жовтня, Україна має перейти на зимовий час. Втім, коли це станеться, за вікном може бути майже весняна погода. Принаймні, в Укргідрометцентрі повідомляють: на початку наступного тижня температура в деяких областях вдень сягне +18 градусів. А кліматологи уточнюють: цьогоріч у нас аномально тепла осінь. Літо також було спекотним та й зима очікується досить м'якою. Що відбувається з кліматом? Які причини та наслідки змін? І як пристосуватися? З'ясовувала Олена Логінова.
Катастрофічне танення льодовиків, масштабні лісові пожежі, засухи, нестримні паводки, тайфуни та смерчі. Останні десятиріччя всі ці процеси лише посилюються і набирають обертів. Клімат на планеті неминуче змінюється. На Землі стає дедалі тепліше.
Сергій Хара, еколог:
Останнє десятиріччя ми бачимо збільшення спеки та середньорічної температури. Це призводить і до пожеж в лісах, торф'яниках і до посух на полях, на луках, зменшення кількості опадів призводить до пересихання або всихання водойм.
Причина зміни клімату на планеті - глобальне потепління, кажуть експерти. І основне, в чому ці зміни проявляються, підвищення температури на землі. Приміром, минулого року загальна середня температура на планеті збільшилась на 1.5 градуси! А це суттєвий показник.
Віра Балабух, кліматолог Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України:
2024 рік не виняток, і якраз в цьому році ми бачимо, що дуже імовірно він стане ще теплішим за попередній рік. Цьому сприяє декілька чинників. Перше це те, що в нас 50% підвищення глобальної температури відбувається шляхом того, що ми з вами разом посилюємо парниковий ефект. Минулого року концентрація парникових газів була найбільшою за 800 000 років.
І ці наслідки Глобального потепління у світі неодмінно відчуває на собі Україна. Серед аномалій, які ми з вами відчули, це неймовірна спека цього літа. Та й зараз, у розпал осені, на диво тепло. Температура доходить подекуди до плюс 18. Як відчуває на собі це все природа? Ми в Національному парку "Голосіївський" - одному з найбільших у Києві. Майже 11 000 гектарів лісів, цей парк називають "легенями столиці". Про вплив глобального потепління спілкуємося з Сергієм Харою, екологом, співробітником парку.
Олена Логінова, кореспондентка:
- Сергію, ми зараз з вами в такому красивому місці знаходимося, в Національному природному парку. Бачу дуже багато ще зелених дерев, чи пов'язано це з глобальною зміною клімату?
Сергій Хара, в.о. начальника відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку "Голосіївський":
- Пов'язано, бо ми бачимо, що осінь одразу не прийшла холодна, тепло. Останні декілька днів взагалі температура тримається порядку 15, а то й більше градусів тепла. За нормальних умов вже давно мали б піти дощі і дерева мали б переходити в стан зимового сну. - Як глобальна зміна клімату впливає на дерева?
Сергій Хара, в.о. начальника відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку "Голосіївський":
Так, зміни помітні, не всюди, але помітні. Глобальна зміна клімату призводить до зменшення кількості опадів, наприклад, ми з вами є свідками за останні десятиріччя аномальних спек літом, які у нас є. Зменшення опадів призводить до пересихання ґрунту, це одна з причин, чому дерева можуть всихати. У нас, на жаль, зустрічаються такі дерева, які страждають від цього.
Окрім цього, деякі рослини можуть, приміром, вдруге зацвісти, це ще одна природна аномалія, пов'язана зі зміною клімату, каже Сергій. Приміром, нещодавно восени вдруге зацвіли "київські каштани" в столиці. Все це пов'язано з потеплінням.
Віра Балабух, кліматолог Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України:
Ми бачимо, що середня за рік температура повітря в Україні зросла десь на 1,2°. Найбільші зміни спостерігаються зимою і літом. Зима в нас потепліла десь приблизно на 1,5 градуса, так як і літом. Дуже показове це літо, яке в нас виявилося найспекотнішим. І, наприклад, кількість днів з температурою біля 40° в Миколаївській області сягало більше місяця в цьому році. Якщо це відбувається на фоні дефіциту опадів, те, що ми спостерігали в цьому році, приводить до масштабної атмосферної посухи та ґрунтової посухи.
І от цю літню посуху найбільше відчули на собі українські аграрії. В більшості регіонів нашої країни вона призвела до втрати врожаю. Ми всі помітили, як не вродили цього року популярні овочі та фрукти.
Глобальне потепління позначилося і на врожайності на Буковині. Василь Івасюк 20 років займається фермерством, в основному вирощує зернові культури та овочі. Чоловік показує нам капусту, яку виростив. Каже, посушливий клімат негативно вплинув на врожай. Аби його зберегти, довелося чимало попрацювати на цьому полі.
Василь Івасюк, фермер:
Зараз такий настав період у нас, не тільки у нас, а й у всьому світі, потепління і без того, щоб підтримати культуру вологою, вона не дасть тої віддачі, що повинна дати по рентабельності. І для цього ми використовуємо полив, цю капусту ми теж вливали і результат ви її бачите, якби ми її не вливали, вона б в цьому році просто не завилася, не було б такої врожайності, такої якості. Дуже велика середня добова температура настала, яку навіть не всі гібриди капусти витримують цей клімат.
Шалена спека і відсутність опадів цього літа вплинули й на врожайність зернових, повідомляють в Міністерстві аграрної політики. Через посуху постраждав врожай кукурудзи, соняшнику та особливо сої.
Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України:
Дійсно цього року українські аграрії відчули ефект від глобального потепління через засуху. Тут було два аспекти: були рекордні температури й були рекордні періоди без опадів. То дійсно в багатьох регіонах була засуха. І в деяких регіонах навіть найбільше за останні 30 років. Це перший негативний фактор, він фактично вплинув на зменшення врожайності в різних місцях по-різному. Десь навіть до 30-40% знижувалась врожайність. Якщо ми дивимось ефект по державі, то в цілому ми маємо зменшення на 10-12%. Це валового виробництва продукції цього року в порівнянні з попереднім роком через ефект глобального потепління.
Аграрії кажуть: єдиний вихід - адаптовуватися до змін клімату. І навіть більше - брати з цього певні плюси. Приміром, вирощувати непритаманні для певних регіонів України овочі та фрукти. Ось тільки подивіться на ці кавуни. Василь Івасюк вперше посадив їх на своєму полі. Результат потішив, баштанні вродили гарно, середня врожайність 40 тонн з гектара!
Василь Івасюк, фермер:
Кавуни в середньому в цьому році по вазі були від 8 до 17 кілограмів, цей кавун, що я тримаю, це вже не кондиція, такий кавун ми навіть не збираємо. Це він вже піде як органічне добриво. Кавун, щоб в наших умовах вирощувати, потрібно обов'язково капельний полив, сонця хватає, земля ідеальна, вкусові якості кавуна ідеальні.
Тим часом в Міністерстві агрополітики зазначають: один з найбільших ризиків в майбутньому - дефіцит вологи. Тож Україні необхідно розвивати систему зрошення.
Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України:
Моделювання показує: через 10-15 років мінімум 3 млн гектарів земель в Україні мають зрошуватися або без зрошування там неможливо буде вести сільське господарство. Держава це розуміє. На сьогодні діє державна підтримка компенсації вартості розбудови зрошення і меліорації. На сьогодні можна до 50% витрат на побудову систем меліорації отримати від держави.
В Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів також реагують на виклики Глобального потепління. Зокрема, уряд ухвалив Стратегію формування політики у сфері зміни клімату до 2035 року. Яка передбачає в тому числі адаптацію до змін клімату.
Ольга Юхимчук, заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань Європейської інтеграції:
Розроблені в Україні перші пілотні регіональні стратегії адаптації до зміни клімату, оскільки нам потрібно не лише скорочувати викиди парникових газів, а й потрібно адаптуватися до тієї ситуації, яку ми маємо в Україні у зв'язку зі зміною клімату. Пілотні стратегії були проведені в трьох областях: на Миколаївщині, Івано-Франківщині та Львівщині. Кілька цифр з даних досліджень це, приміром, у Миколаївській області для адаптації до змін клімату потрібно впровадити понад 170 заходів протягом наступних 7 років. По Львівщині 168 заходів із попередньою вартістю 237 млн євро.
А щодо глобальної ситуації, то екологи кажуть, на жаль, процес зміни клімату вже не спинити. Тут потрібно адаптовуватися. І щоб не довести до катастрофи в майбутньому - потрібно зменшувати парниковий ефект, переходити на більш екологічні види транспорту та розвивати нові види енергії. І не втрачати оптимізму, адже глобальна зміна клімату дає і свої переваги. Приміром, можна менше витрачати на опалення і зимовий одяг. І, до речі, в Україні знову прогнозують теплу зиму.
