Угода про корисні копалини: чи підпишуть її Україна та США [ Редагувати ]

Президент України вирушив у Сполучені Штати. Уже завтра Володимир Зеленський має зустрітися з Дональдом Трампом. Головна тема - угода про спільний видобуток корисних копалин в Україні.

Останнім часом навколо цього документу точаться палкі дискусії. Буквально трансатлантичні. У Вашингтоні заявляли, що угода має стати оплатою українців, адже ми начебто у боргу перед США на захмарну суму 500 мільярдів доларів! У Києві наполягали: про борг узагалі не йдеться. Володимир Зеленський відмовився візувати перший варіант угоди і наголосив: американські пропозиції мають відповідати інтересам України.

Двосторонні обговорення тривали непросто, і ось нарешті з'явилося певне розуміння. Проте залишилися і спірні питання. Моя колега Ніна Коломієць зібрала всі деталі про документ, відомі на цю хвилину, і проаналізувала найбільш суперечливі його пункти.

Чернетку угоди 2 тижні тому привіз в Україну Міністр фінансів США Скотт Бессент. У документі в обмін на допомогу Вашингтона американці просили про доступ до українських корисних копалин на $500 млрд. Втім, Володимир Зеленський цей варіант угоди не підписав.

Володимир Зеленський, президент України:

Ми вивчимо цей документ і зробимо все, щоби наші команди могли дійсно дуже швидко домовитися, для нас важливо зрозуміти деталі цього документу.

Відтоді почалися гарячі суперечки. Трамп і його соратники чи не кожен день заявляли: Україна має розплатитися корисними копалинами за вже надану військову допомогу зі США.

Дональд Трамп, президент США:

Триста п'ятдесят мільярдів доларів. Ми хочемо повернути ці гроші. І тепер американські платники податків отримають свої гроші назад, причому з надлишком.

Цифри у версіях американців щоразу відрізнялися. Незмінною лишалася позиція Зеленського: військова допомога - це не борг.

Володимир Зеленський, президент України:

Ми не маємо визнавати гранти як борги - подобається це чи не подобається. Я домовлявся з Байденом і домовлявся з Конгресом Сполучених Штатів Америки, я вдячний Конгресу. Йшлося про підтримку грантів, а грант, то не є борг. Я хочу діалогу, я не підписую те, що будуть виплачувати 10 поколінь українців.

Ніна Коломієць, кореспондент:

Загалом про угоду щодо корисних копалин між Україною і США було мало що відомо - її початкового тексту не було в загальному доступі. Допрацьований варіант документа був оприлюднений у ЗМІ лише вчора. Він містить 11 пунктів під офіційною назвою "Двостороння угода про встановлення правил та умов інвестиційного фонду відбудови".

Олег Пендзин, економіст:

Є такий фонд, який створюється українською американською державою. Українська сторона передає в цей фонд 50% від монетизованих корисних копалин, від доходів, монетизованих доходів від корисних копалин, які будуть видобуватися після підписання цієї угоди. Тобто ні "Укрнафта", ні газовидобування, ні "Нафтогаз", ні інші видобувники, які сплачували рентні платежі по сьогоднішній момент,  їх гроші в цей фонд надходити не будуть. І ця приписка докорінно міняє підходи до цього документу.

Відтак, у документі прописані плани на майбутні спільні розробки. І жодного слова про якісь минулі борги.

Володимир Зеленський, президент України:

Головне для мене було, що ми не є боржниками. І незважаючи, що звучить в медіа, в угоді немає ні 500 млрд боргу, ні 350, ні 100 млрд, тому що це було б несправедливо щодо нас, бо як я і говорив і раніше, що не було таких домовленостей раніше.

Ще одне досягнення - це рівноправне партнерство у наповненні й управлінні фондом.

Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України:

Перше: Україна та США створюють інвестиційний фонд відбудови, який буде спільною власністю та спільно управлятиметься урядами обох наших країн. Друге: українські надра та ресурси залишаються українськими. Вони не передаються ні у власність США, ні будь-кому іншому.

Своєю чергою США робитимуть внески до фонду у вигляді коштів, фінансових інструментів та інших активів, критично важливих для відбудови України. Саме на післявоєнне відновлення нашої держави і мають бути спрямовані гроші із цього фонду. І ще один, чи не найголовніший аспект, - згадка про гарантії безпеки для України.

Володимир Зеленський, президент України:

Я дуже просив, щоб з'явилось хоча б розуміння, що ми однаково бачимо, що все це є частиною майбутніх гарантій безпеки. І тому навіть в рамковій угоді я дуже хотів, щоб з'явилось хоча б речення гарантій безпеки України. Це з'явилось в 10-му пункті.

На тлі перемовин між США та Україною про рідкісноземельні метали заговорив і путін. На початку тижня він несподівано зібрав нараду щодо розвитку цієї галузі в росії:

Мы, кстати говоря, готовы были бы предложить и американским нашим партнерам, если бы они проявили интерес к совместной работе. У нас на порядок, я хочу это подчеркнуть, на порядок больше ресурсов подобного рода чем в Украине.

При чому згадав про копалини не лише в росії, а й на тимчасово окупованих територіях України.

Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, керівник Міжнародної асоціації малих громад:

путін ніби публічно каже Трампу, що ми готові також надати необхідні сировинні ресурси, які цікавлять Сполучені Штати у разі того, якщо там з Україною не вдасться досягти відповідних домовленостей. А провокація відносно тимчасово окупованих територій, вона взагалі за межею там, да, там добра та зла. Це просто пастка для Трампа, це пастка для Сполучених Штатів. Я думаю, що вони настільки близорукі, що вони в неї потраплять.

Угода, яку, ймовірно, завтра обговорюватимуть Володимир Зеленський і Дональд Трамп у Вашингтоні - це перший, так званий "рамковий" документ, який закріплює загальний намір про співпрацю між країнами. Усі деталі мають бути прописані на наступному етапі - у договорі про фонд, над яким працюватимуть сторони у майбутньому.

Володимир Зеленський, президент України:

Ось він складніший буде. І серйозніший, тому що наступний договір про фонд і там буде вже, ну, якісь там відносини партнерські, гроші тощо і так далі, так? І ось він, наступний договір, він буде вже мати обов'язкову ратифікацію в парламенті України.

У будь-якому разі розробка і видобуток корисних копалин - справа не одного місяця і навіть року, наголошують аналітики.

Олексій Буряченко, кандидат політичних наук, керівник Міжнародної асоціації малих громад:

Це буде там умовно строки, експерти оцінюють десь 10 років. І розробка, скажімо, таких родовищ може собі вмістити інвестиції в там десятки мільярдів доларів. Тобто ця історія дуже непроста, якщо хтось з наших громадян думає, що це там пригнали екскаватор, загрузили в самосвали, повезли в порт. Ні, направду так не працює.

Олексій Кущ, фінансовий аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна":

Маємо розуміти, що якісь інвестиції, видобуток чогось корисного. Це можливо ще після завершення війни, тому що під час війни ніхто не буде вкладати гроші в цей видобуток. Ну, а після війни, я думаю, що буде досить повільне інвестування.

Ніна Коломієць, кореспондент:

А відтак нова угода може покласти основу для співпраці між Україною і США на десятиліття вперед. Прихід американських інвесторів у георозвідку та видобуток на території України - це залучення великих грошей. А це теж можна вважати своєрідною гарантією безпеки для України. Адже великі іноземні компанії, що працюють на українських землях, створюватимуть для нас такий собі захисний щит від чергового можливого нападу з боку країни-агресорки.