росіяни посилили обстріли Золочівської громади: людей евакуюють під прицілом [ Редагувати ]
росіяни посилили обстріли Золочівської громади на Харківщині. На мирне місто і сусідні прикордонні села щодня летять десятки авіабомб. Але жителі не квапляться виїжджати.
Наважуються лише рятуючи дітей, або коли ворожі КАБи руйнують їхні оселі. На одній з евакуацій із прифронтового Золочева побували наші кореспонденти.
Волонтери на під'їзді до Золочева зупиняються, щоб причепити на машину наліпки. Слова "евакуація цивільних" написані російською.
Дмитро Чередниченко, волонтер руху "Вільний Харків":
Російською для того, щоб якщо дрон бачить, російський дрон, по-нашому вони не розуміють, свою розуміють, може, так хоч будуть реагувати, що все ж таки в машині не військові, а цивільне населення, і що все ж таки треба бути більш гуманними.
З Харкова до Золочева менше як сорок кілометрів. Це невеличке місто росіяни нищать щодня. Тричі на добу на нього та сусідні села скидають авіабомби. Один із таких ударів зафіксували відеокамери.
Минулого тижня такий самий 250-кілограмовий боєприпас прилетів просто на город. Його власників зараз будемо евакуйовувати.
- Тікай, тікай, собачка контужена. Бачите, що понаробляло. Бачите, що. Он, і отам хати кругом. Он прямо, ідіть прямо сюди.
Жінка каже: їх уберегло те, що вчасно побачили попередження в телеграм-каналі.
Раїса Морозова, жителька м. Золочів:
Ми попадали. Попадали, кричим: лягаєм, лягаєм. Я тільки чую, як щось бахкає, летить, усе в хаті. Оця дитинка злякалася. Я вийшла, воно страшне.
Про той день нагадує величезна вирва.
Світлана Шекера, кореспондентка:
До цих людей КАБ прилетів прямо в город. Розбиті всі сусідні будинки, і жити їм більше ніде.
Постраждали й сусіди.
Людмила Литовченко, жителька м. Золочів:
Та діти дзвонять, що ма, летить на Золочів. І всьо. Я тільки доганделяла в коридор. А дєд спав. Як ударило, люстра і в флігелі, і на кухні, і двері винесло, ще б трошки, мене б отак би дверми збило б і все.
У сусіда з іншого боку - зруйнувало і будинок, і все господарство. Знищені теплиці.
Оце хазяйство моє було в теплиці, посіяна вже була капуста. Все, все, нема нічого.
На місто по три авіанальоти в день.
Анатолій Калашник, житель м. Золочів:
Отак трусимося. Чуть завило, всі в погріб. І во время взрива ми були в погребі. Даже другі двері, другі в погребі є, і ті на мене впали.
Та покидати рідну домівку ці люди поки що не хочуть.
Анатолій Калашник, житель м. Золочів:
Ну, куди? Нема. Нікуди виїжджати. Ми у 22-му були в Полтаві пів года. Їх як вигнали, ми вернулись додому. 23-й було нормально жити. 24-й ще до половини. Пока не пускали КАБи. Так можна жити. Десь там оно на фронті перестрілки йдуть, а як начали пускать КАБи, це ж невозможно. Невозможно. Ось утром сьогодні бігали ми. Утром уже в 4:30, мабуть, бігали. Оце воно все на нервах...
Людмила Бондарєва із двома синами, 11-річним Денисом і 16-річним Максимом, наважилися на евакуацію. Дуже злякалися. Та і будинок добряче пошкоджений.
Я приїду скоро. Слухайте там маму. Будьте хорошими дітками. Послухав? Добре?
З Богом, їзжайте! Щоб вам щаслива дорожка була!
Пані Раїса обіцяє також днями виїхати, услід за онуками. Разом із собакою Ліндою та котами.
Дай лапку, дай лапку мені. Моя умнічка. Я її заберу, як буду їхать. Я її не брошу, ви шо. У мене ще коти є, менкуни і британська кішечка.
У Харкові родину прийняли в транзитному центрі. Тут їм дадуть грошову й гуманітарну допомогу, поселять у гуртожитку. Розповідають: готових виїхати із Золочівської громади нині небагато, хоча й обстрілюють щодня. А у Куп'янському районі кількість охочих евакуюватися тільки зростає.
Сергій Мусієнко, керівник команди у роботі з евакуйованими людьми:
Зараз десь на відсотків там 50 збільшилась евакуація, тобто там з початку року було десь 15-20 людей, зараз можуть 70, до 100 людей можуть за день приїхати як і централізовано, тобто волонтери їх привозять, так і самостійно.
Волонтери, які допомагають евакуюватися, кажуть: робити це дедалі важче.
Дмитро Чередниченко, волонтер руху "Вільний Харків":
Буває таке, що, ну, вони не в якому не хочуть, а через деякий час самі вже залишають заявку, що їх треба евакуювати, але, ну, то вже самі розуміємо, ризик суттєвий. Через сам Куп'янськ це вже ризиково їхати. Там вже більше або військові вивозять, або ДСНСники вони вивозять.
Тож людей просять не ризикувати життям своїм та волонтерів і виїжджати.
