Ексклюзив за лаштунками спецзв'язку: як охороняють зв'язок президента й країни [ Редагувати ]
Організація телефонних розмов для вищих посадових осіб держави - це складний процес, що потребує залучення десятків фахівців. Зв'язок має бути надійним, безперебійним та, безумовно, захищеним від прослуховування. В Україні забезпеченням таких комунікацій опікується Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації.
Як Держспецзв'язок функціонує в умовах війни та які ще важливі завдання виконує? Дивіться в ексклюзивному матеріалі Євгена Бригара, який один день попрацював разом зі спецзв'язківцями.
Без них неможливі будь-які перемовини перших осіб держави.
Це особливий вид зв’язку, який не можна ані прослухати звичайними засобами, ані зламати.
Служба, що стоїть на варті захисту критичної інфраструктури.
Ми можемо цілодобово проводити радіомоніторинг на факт випромінювання закладних пристроїв, які можуть бути закладені на об’єкті.
І 24/7 береже український кіберпростір від тотального цифрового блекауту.
Зловмисники, на жаль, не стоять на місці. Кожного дня з’являються нові підходи до компрометації тих чи інших систем.
Усе це - лише невелика, проте надважлива частина роботи Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. На її військовослужбовців та працівників загалом покладені понад сотня різних функцій та обов’язків. І як виконується частина з них - команда "Подробиць" має нагоду побачити на власні очі.
Євген Бригар, кореспондент:
Ми знаходимося в одному з головних командних пунктів спеціального звʼязку. І це, звісно, засекречений обʼєкт. Адже саме звідси здійснюється управління мережами захищених комунікацій президента, премʼєра, міністрів та органів військового управління.
На перший погляд, у цьому приміщенні все максимально просто. Ніби звичайний просторий офіс. Обладнання мінімум. Лише кілька комп’ютерів і телефони. Утім, саме вони і є найважливішим і найдорожчим атрибутом цього командного пункту.
На іншому кінці слухавки, як їх тут називають, спеціальні абоненти. Посадовці чи представники військового командування, яких в найкоротші терміни необхідно забезпечити надійним та зашифрованим зв’язком.
Артем Дорофеєв, представник Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації:
На цьому пункті відбувається оперативно-технічне управління цими мережами, і коли необхідно здійснити екстрений виїзд групи зв’язківців або через цей пункт, або через інші аналогічні пункти, група зв’язківців виїжджає і забезпечує з непідготовлених районів або з місць постійної дислокації посадових осіб цим зв’язком. Цей зв’язок не просто рятує життя. Зараз він рятує країну і забезпечує систему функціонування управління.
За понад три роки повномасштабної війни через мережі урядового зв’язку було здійснено понад пів мільйона захищених дзвінків. Один з таких відбувається просто на наших очах.
Зрозумів, дякую. Інформацію прийнято, працюємо.
Перед черговим командного пункту - завдання відрядити групу зв'язківців на зустріч із міжнародною делегацією. Щоби встановити на одній з локацій сталі комунікації. Команда забезпечення зв'язку реагує миттєво. За лічені хвилини кілька військовослужбовців із секретними валізами сідають в авто і їдуть на зустріч.
Завдання виконане і у нас з'являється ексклюзивна можливість дізнатися таємницю цієї, здавалося б цивільної автівки.
Євген Бригар, кореспондент:
Такі автомобілі - обовʼязкова складова, зокрема президентського кортежу. За допомогою обладнання, яке тут встановлено, перші особи країни можуть безперешкодно і найголовніше безпечно звʼязатися з будь-якою людиною у будь-якій точці нашої планети.
За бажанням, завдяки засобам урядового зв’язку, можна зателефонувати навіть в космос. До речі, у нас була така історія. У 1997 році Президент України зателефонував першому українському космонавту, це був Леонід Каденюк, який на космічній станції здійснював певну місію. Це все відбувається через спеціальний комутатор. Пропоную вам зателефонувати й відчути себе абонентом урядового зв’язку.
Зважаючи на наш цивільний статус, нам дозволяють побачити лише те, як відбувається попередня перевірка зв’язку перед дзвінком, наприклад, у Брюссель чи Вашингтон.
- Черговий урядового зв’язку. Слухаю вас. - А ми тут з журналістом телеканалу "Інтер" вирішили зателефонувати до вас. - Вітаю. - Добрий вечір, радий з вами познайомитися. Як розумієте, як чуєте? - Дуже добре вас чую і розумію.
Після завершення такої перевірки, черговий урядового зв’язку з’єднує абонента в автомобілі з необхідною йому людиною.
Крім надання послуг зі зв’язку, фахівці цієї служби виконують ще одну надважливу місію - захищають об’єкти критичної інфраструктури. Зокрема, немов у шпигунських фільмах, за допомогою спеціального транспорту та обладнання сканують місцевість на наявність ворожих пристроїв. Виявляють їх, не виходячи з цього автомобіля.
Ми можемо, не перебуваючи на самому об’єкті, вести радіомоніторинг за випромінюванням небезпечних сигналів. Ці закладні пристрої можуть бути призначені як для несанкціонованого зняття інформації, а також для наведення високоточної зброї ворога.
Коли такий сигнал зафіксовано, то на пошук ворожого обладнання відправляється спецгрупа.
- Захожу в залу для наради. Починаємо перевірку. - Добре, працюємо.
Джерело випромінювання визначають з точністю до міліметра.
Ми можемо знайти приховане обладнання, наприклад, в столі, в стільцях. В металобетонних конструкціях.
Цей об'єкт чистий, звітують фахівці. Утім, неприємні знахідки час від часу трапляються.
Євген Бригар, кореспондент:
Наш день у ролі спецзвʼязківців добіг кінця. Було цікаво, чи не так? Утім, ще більше інформації про роботу Держспецзвʼязку ви дізнаєтеся з ексклюзивного інтервʼю очільника цієї служби - бригадного генерала Олександра Потія. Уже цієї неділі в ефірі "Єдиних новин".
