Чи знайдуть винного у справі про кіровоградське "сафарі"? [ Редагувати ]

Репортаж-розслідування з Кіровоградщини про смерть простого селянина Валерія Олійника, який ми показали в нашій програмі минулої неділі, спричинив неабиякий резонанс. Президент звільнив за незабезпечення законності і правопорядку в регіоні губернатора Кіровоградської області. Відсторонені від своїх посад прокурор Голованівського району та начальник місцевого райвідділу міліції.

Останні двоє - фігуранти справи про смерть Олійника і тепер проходять у ній вже не як "свідки", а як "підозрювані" (вони затримані Генеральною прокуратурою, яка проводить розслідування за дорученням президента).

Що стосується третього фігуранта цієї справи - депутата від БЮТ Лозинського - він поки значиться "свідком" і незабаром буде допитаний слідчими Генпрокуратури. Лозинського можуть позбавити і депутатської недоторканності - відповідне подання до Верховної ради має намір направити Генпрокуратура, - в разі, якщо будуть виявлені докази причетності до смерті Валерія Олійника.

Вже відхрещуються від свого однопартійця і "бютівці". Хоча тиждень тому захищали його, навіть пишалися громадянським подвигом колеги - мовляв, той обеззброїв злочинця.

Зокрема Андрій Кожем'якін стверджував, що - цитата: "Предметом розмови на сьогодні може бути тільки подяка пану Лозинському - тому, що будучи без зброї людина пішла на озброєного нападника і захищала тих, хто був з ним поряд", - кінець цитати. Перший віце-прем'єр-міністр Олександр Турчинов відкинув причетність депутата БЮТ Лозинського до нападу, що спричинив смерть селянина. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко теж переконував, що нардеп зробив вчинок - затримав озброєну людину, і нині справа полягає лише в з'ясуванні обставин цього затримання. Сьогодні Юрій Луценко не бачить підстав і для звільнення керівника обласної Кіровоградської міліції - на чому наполягає президент. У будь-якому разі відповідь на питання - "Хто винен?" - дасть слідство, а не друзі-однопартійці. І в Генеральній прокуратурі вже запевнили - справу розкриють швидко.

Віктор Лозинський:

Це не тільки мій територіальний виборчій округ, це ще й моє рідне село!

Андрій Кожем'якін, депутат ВР (БЮТ):

Предметом розмови може бути тільки подяка пану Лозинському.

Віктор Лозинський:

Якщо у подальшому така ситуація повториться, я поступлю точно так же.

Убивство нікому невідомого селянина з Кіровоградщини - вже другий тиждень трясе увесь політикум. Хоча про те, що насправді сталося біля села Грузьке - відомо лише уривками.

Всі ніби змовилися: і ЗМІ, і політики називають вбивство людини - інцидентом, так, ніби хтось у брудному взутті нашльопав на персидському килимі.

Але на місці Валерія Олійника може опинитися кожен, хто не має депутатського мандата, посади у виконавчій владі, або погонів силовиків. У прокуратурі стверджують, що у ногу жертви всадили дев'ять набоїв дробі. Це що виходить - вони вправлялися у влучній стрільбі - у ногу, немов у десятку?

Тоді це - справжнісінький тир, з тією лише різницею, що в ролі мішені - жива людина. Ось що один нібій дробу робить з аркушем паперу. А поранення від дев`яти таких набоїв і стали причиною загибелі Валерія Олійника - офіційна позиція Генпрокуратури: смерть настала через втрату крові - була перебита аорта на нозі.  

Ось він, головний фігурант цієї справи. Уродженець Кіровоградщини, сам зізнається, що коли приїжджає на Батьківщину - він, член комітету боротьби з організованою злочинністю, намагається зустрічатися із силовиками Голованівського району. З ними - начальником районної міліції та районним же прокурором - він і вправлявся у стрільбі того дня. І не тільки того, переконують місцеві мешканці.

Андрій Чабанюк, мешканець села Грузьке:

Тут собирається багато оленів, і це вони починають полювати. а чим? БТРами загоняють, а грязь - не поїде навіть "Нива". Так вони БТРами тут гармасують. Вони не приїжджають з мисливськими рушницями, вони приїжджають з карабінами, оптіческими пріцелами і автоматами. такий грохот стоїть, що страшно до лісу зайти.

За версією Лозинського, Валерій Олійник - викликав у компанії  силовиків і депутата, що мирно роз'їжджали по лісі, - підозру. Чим - і досі загадка. Але підозра, переконує народний обранець, дуже швидко підтвердилася - Олійник дістав пістолет і спрямував його у бік товариства.

Віктор Лозинський:

Він був повалений на землю, я тримав праву руку з пістолетом, в правій руці у нього пістолет був, прокурор тримав ліву руку його. Пістолет був мною вирваний, і відкинутий в сторону. після цього вихопив ніж, лезо десь 15-20 сантиметрів, і почав наносити різані рани як прокурору району, так і мені.

Отут - стоп. Як людина, яку тримають за обидві руки, вихопить ніж? Та й ще почне розмахувати ним направо і наліво? Односельці, які бачили Олійника вже після його зустрічі із Лозинським, - тобто у труні, підозрюють, що все було навпаки.

Людмила Вацюк, мешканка села Грузьке:

У нього переносиця розтрощена, кровоподтьок сильнєйший, лице побите. На лівій руці шрам через всю долоню, таке враження - що за ніж схопився - оборонявся, бо самому так порізатися неможливо.

Віктор Лозинський:

Мені були нанесені рани на цю руку по лівій стороні, і порізане передпліччя повністю. Але несподівано незнайомець вихопив другий пістолет.

Мабуть, саме такі розбіжності у свідченнях і пораненнях Олійника викликали підозру і у слідчих Генпрокуратури. Результат - начальник міліції Голованівського району, та його прокурор - не лише звільнені з посад, але й затримані. І навіть - перевезені до Києва. А без серйозних підстав прокуратура так зі своїми - не чинить. 

Юрій Бойченко, речник ГПУ:

Євген Горбенко, прокурор району, на допиті вів себе нещиро, тобто не сприяв розкриттю злочину, приховував справжній хід події того вечора.

Але саме слідство триває досить дивно. Вбивство сталося шістнадцятого червня, але як повідомив заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін, карну справу по ньому відкрили лише минулого четверга, тобто за дев'ять днів після трагедії. Весь цей час матір загиблого навіть не викликали для опізнання тіла. Та й для поховання тіло Валерія Олійника повернули без свідоцтва про смерть та у закритій труні. Як згодом з'ясувалося - ще й без ноги. Її відтяли та вилучили для проведення експертизи, і навіть не попередили про це матір небіжчика.

Ренат Кузьмін, заступник генерального прокурора:

Исследование провели полное, исследование тела. И эксперт посчитал возможным его захоронить. Эта часть осталась неисследованная, кости, она не исследована и сейчас. По этой причине она была отчленена.

Не лише силовики, всі гілки влади - позбавлені спокою через вбивство у Грузькому. Президент навіть провів засідання РНБО з цього питання, а парламентська опозиція ще з понеділка наполягала на створенні слідчої комісії. Втім, "бютівці" спочатку були категорично проти.

Сергій Міщенко, народній депутат (БЮТ):

Ну, не буде займатися ТСК експертизами. Більш об'єктивно, ніж прокуратура і слідство, повірте мені, в цьому не розбереться, тому що ТСК не може проводити експертизи в тому обємі, як це зроблять слідчі.

Але вже під кінець тижня замість категоричного - Лозинський поводився, як герой, - навіть "бютівці" стали обережно здавати назад.

Роман Забзалюк, народній депутат (БЮТ):

Та інформація, яка надходить, дає підстави вважати, що там є елементи серйозного злочину.

Наталя Кравець, сусідка загиблого:

Ми як бомжі, нас можна бити, стріляти як кроликів, ображати батюшку. Хочемо, щоб Юлія Володимирівна приїхала в село і не бігала за журналістами, що вони не правду кажуть. Вони правду кажуть. А вона, я не знаю, що хоче. Нехай приїде до нас.

Тепер головне питання - якщо прокуратура таки звернеться до Верховної ради із проханням позбавити недоторканності Лозинського - чи погодяться на це депутати? Адже за всю історію українського парламенту в руки правоохоронців народні обранці здавали всього чотирьох своїх колег - у 94 році Юхима Звягільського, у 99-му - Павла Лазаренка, двотисячного - Миколу Агафонова і Віктора Жердицького. Втім, усі вони звинувачувалися в економічних злочинах,

Але щоб депутату закидали вбивство - такого Верховна рада ще не знала. І представники усіх фракцій стверджують - якщо буде обґунтоване подання Генпрокуратури - вони позбавлять Віктора Лозинського недоторканності. Якщо той до того часу не втече за кордон. 

Але поки у столиці триває слідство, у самому Гузькому - моляться. І не лише - за царствіє небесне без вини вбитому Валерію Олійнику.

Отець Володимр, священик:

Хай Господь благословить цього пана Лозинського, і хай помилує, бо наші гріхи відображаються на наших дітях і наших внуках, і хай Господь помилує його, бо ніщо не проходить просто так.

Юрій Сидоренко, Руслан Ярмолюк, Максим Чеблін та Вадим Ревун, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер".