Війна на Донбасі забрала у дітей навчальний рік [ Редагувати ]
Кожен день під звуки залпів. У село Лебединське, на Маріупольському напрямку, час від часу залітають снаряди бойовиків. Школа закрита, дітей майже немає.
Наші колеги провели день з однією з лебединських родин. Дивіться далі у матеріалі Ельвіни Сеїтбулаєвої, як там виживають люди.
Це не шкільний клас, кімната 14-річного Тимофія. У селі Лебединському, де живе хлопець - школа закрита. Немає ані вчителів, ані учнів. У 8-й клас хлопчик так і не пішов.
"Підручники нам видали, але в школу ми не пішли. Буду по ним вчитись самотужки", - розповідає Тимофій.
На початку вересня російські бойовики відкрили по селу вогонь. Снаряди падали з усіх боків. Пошкодили школу, будинки. У селі кілька місяців не було світла. Осколки залетіли і в кімнату Тимофія.
- Ось тут стояв екран, клавіатура.
- А зараз?
- Зараз ми його склали в коробки, він там в підвалі лежить, тому, що осколками може поранити. Не думаєш про навчання, коли стріляють. Коли більш-менш тихо, починаєш читати.
Зараз Тимофій допомагає батькам по господарству. Вони переживають за майбутнє сина. Однак відправити на навчання в місто не мають можливості. Головний скарб родини - господарство. Кози, свині, кури. Завдяки їм і виживають.
"Тварини дуже сильно тримають, що, куди їх кинути. Ми відповідаємо за тих, кого приручили. Зазвичай купували зерно у людей або міняли на таких кабанчиків", - розповідає мешканець Лебединського Олексій Іванов.
З настанням весни буде легше, сподівається вся родина. Господар будинку показує город. Тут у нього 20 соток землі. Все вже розпланував.
У селі майже все закрито. Іноді привозять гуманітарку. Напередодні всією родиною їздили за нею у місто. Тож вечеря вийде - святковою.
"Зробимо макарони по-флотськи із тушонкою. Макарони, крупа, олія соняшникова, якщо зекономити, то вистачить", - розповідає жителька Лебединського Катерина Іванова.
Після вечері Тимофій повертається до себе в кімнату. Він залишився без друзів - всі роз’їхалися. Спілкується з ними по телефону.
Восени його відправлять до бабусі в сусідній район - там тепер вже спокійно, не стріляють, школа працює, і хлопець буде там надолужувати згаяне за 8-й клас.