У Комінтерновому ходять за дровами у замінований ліс [ Редагувати ]

Бойовики і надалі провокують українських військових на сході країни. Стріляють на артемівському та донецькому напрямках. Перемир'я зберігається на Луганщині та півдні Донеччини. Та, навіть попри відсутність вогню - людям, які живуть на лінії розмежування, доводиться вкрай складно.

Території заміновані, в селах немає ані влади, ані правоохоронців. Не ходить транспорт. Як виживають люди - бачили наші кореспонденти.

Селище Комінтернове, нічийна земля. Ось там трохи далі за населеним пунктом розташовані вже перші позиції бойовиків.

У самому селищі ані міліції, ані української армії та органів влади. Люди виживають як можуть.

"У нас немає влади ніякої. У нас люди самі допомагають. Громада у нас. Ось це і все, що у нас є", - заявила жителька селища Комінтернове Вікторія.

Сюди не ходить транспорт, майже не працюють магазини та незрозуміло, хто у селищі влада. Часто сюди заходять розвідники бойовиків.

Люди усе роблять на власний ризик. Навіть за дровами у посадку ходити дуже небезпечно.

"У посадку не підеш - скрізь розтяжки, скрізь, куди не глянь. Люди сиділи. Ось зараз брикети дали. Люди вже спробували, це дуже класна річ", - розповів житель селища Комінтернове Анатолій.

Доводиться сидіти у будинках без опалення. Адже виїжджати через усі кордони за паливом дуже довго та й багато провозити не можна. Щоб потрапити на мирну землю, доводиться перетинати військові позиції.

"Туди не потрібні, туди не потрібні. Ми взагалі ніде, нічого. Вчора навіть не топила, мені нічим було",  - бідкається жителька селища Комінтернове Зинаіда.

Співробітники Червоного Хреста вже привозили сюди продукти. Тепер везуть паливо.

"Звичайно люди запитують про продукти харчування. А зараз настала зима, треба допомогти з обігрівом", - заявив співробітник Міжнародного Комітету Червоного Хреста Хосе Ігнасіо Ескобар.

Коли Комінтернове вийде з вимушеної ізоляції, поки невідомо. Адже позиції противника дуже близько до селища. А місцеві вже звикли виживати на лінії вогню.