Непроста розмова: МЗС України і Угорщини спробували вирішити суперечку [ Редагувати ]

Непроста розмова. Українсько-угорську суперечку вкотре спробували вирішити міністри закордонних справ. Павло Клімкін і Петер Сійярто зустрілись у Варшаві. Чи домовилися? - розкаже Світлана Чернецька.

Ще одна спроба порозумітися. Павло Клімкін та Петер Сійярто приїхали до Варшави на форум з безпеки форум. І скористались цією нагодою, щоби подолати розбіжності, які існують між Україною та Угорщиною.

Київ турбує одразу кілька питань. Перше: паспортне. Відносини між країнами погіршилися саме після того, як в мережі опублікували відео, де українці складають присягу на вірність Угорщині, отримуючи громадянство. На цих кадрах, консул країни в Берегово роздає паспорти з келихом шампанського та ще й інструктує, як обійти закон України щодо подвійного громадянства. Тоді Київ вислав угорського консула, Будапешт у відповідь зробила те ж саме. На сьогоднішній зустрічі прориву у цьому питанні не відбулося. Сторони й далі тримаються своєї думки.

Вирішили продовжити переговори щодо обов'язків консулів. Вони мають відбутися в Будапешті, дату ще не визначили.

"І ще багато питань, які нам потрібні, щоби все ж таки відійти від цього негативного підгрунтя, від цієї негативної атмосфери. Це непроста розмова, дійсно, це є складна розмова, але маємо її вести, щоби допомогти нашій угорській громаді", - наголосив Павло Клімкін, міністр закордонних справ України.

Ще одне важливе для Києва питання: новостворена посада в угорському уряді "уповноваженого, який відповідає за розвиток Закарпаття". Це обурило МЗС України - там вважають це прямим втручанням у внутрішню політику держави.

Після сьогоднішньої зустрічі - Будапешт пообіцяв змінити назву посади вже наступного тижня. Втім, обов'язки міністра залишаться такими ж.

Київ у відповідь запевнив, що створить відповідну посаду - цей урядовець опікуватиметься транскордонним співробітництвом.

Не вдалося Клімкіну переконати колегу щодо зняття блокади комісії "Україна-НАТО". Угорщина перешкоджає роботі комісії через закон про освіту. Зокрема, його положення документа про навчання в школах українською, а не мовою нацменшин. Будапешт сприймає це як утиски угорської спільноти.