Батуринська трагедія: пам'ять жертв вшанували хвилиною мовчання [ Редагувати ]

Сьогодні - День пам'яті жертв Батуринської трагедії.

310 років тому - московське військо повністю знищило тодішню гетьманську столицю - так цар Петро I помстився Іванові Мазепі, за дружбу зі шведським королем.

Царські війська вирізали усіх містян, незалежно від віку і статі. Докладніше про трагічну сторінку української історії - розкаже Катерина Сривкова.

Нині Батурин - невеличке містечко із населенням близько двох з половиною тисяч. Та три століття тому тут була квітуча гетьманська столиця. І нею Батурин залишався впродовж 53 років. Найдовше тут гетьманував Іван Мазепа. Аж поки 310 років тому місто - не потонуло у крові.

"Прострелені підліткові черепи, порубані жіночі голови - ось це все жертви подій 1708 року. Дуже багато кісток обпалених. Як говорить літопис, "Когда огонь обошел весь город, и скрытые пострадали", - показує Наталія Саєнко, науковий співробітник Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".

У ході Північної війни Мазепа, який прагнув самостійності для України, вирішив укласти альянс із шведським королем Карлом ХІІ. Він залишив укріплений Батурин і вирушив на зустріч із новим союзником. Про це дізнався Петро І і віддав наказ своїм військам: "Йти добивати Батурин, у якому однодумці Мазепи засіли". Сюди підійшли більше 20 тисяч драгунів під командуванням Олександра Меншикова. Російські солдати вирізали усіх мешканців міста.

"Схиляються до думки - в межах 10-14 тисяч чоловік. Із них козаків - близько 5-7 тисяч, і решта - це мирні жителі.

В російській радянській історіографії була офіційна думка, що в Батурині загинуло не більше 3 тисяч чоловік - купка зрадників, які підтримали Івана Мазепу. Є версія української імміграції - вони вважали, що більше 20 тисяч тут загинуло козаків і оборонців", - розповідає Наталія Саєнко, науковий співробітник Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".

Докази масового вбивства невинних - беззаперечні. Археологи знаходять такі поховання по всьому місту, не тільки на цвинтарях.

"Фрагмент дзвону, дитячі іграшки-свистунці, кухлик, фрагменти посуду, кахлів - вони є прямим свідченням, що місто було повністю знищено. Дитячі іграшки - це ті речі, які робили самі дітки руками. Тобто, майбутні гончарі. Вони не встигли ними дограти, адже їх було вбито", - показує Каріна Солдатова, старший науковий співробітник Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця".

Цю іконку знайшли у могилі жінки із розколотим черепом. Зображення настільки обгоріло, що його ледь можна розібрати. Саме ця знахідка стала символом Батуринської трагедії.

Цю ікону взяли за прототип зображення на пам'ятному хресті.

"Насправді, ми пам'ятаємо про Батурин щодня. Ми тут живемо".

У самому Батурині пам'ять жертв трагедії традиційно вшановують 13 листопада. За календарем 1708 року.