Зооактивісти вимагають заборонити станції тренування собак-вбивць [ Редагувати ]
Заборонити так звані притравочні мисливські станції - вимагають зооактивісти. Це місця, де для тренувань мисливських собак використовують диких та свійських тварин.
Відповідний законопроект уже зареєстрований у Верховній Раді. Мисливці, своєю чергою, проти такої заборони. Стверджують, без тренованих псів - полювання неможливе. Деталі у сюжеті Магди Кривовяз.
Із так званої "притравочної" станції у Павлограді ведмедицю Машу врятували ще п'ять років тому. З перебитими лапами та відкритими ранами тоді вона потрапила у притулок.
"Вона була у жахливому стані. Ми бачили рани на спині це сліди притравки собак, вона була знесилена. Зараз вона ще проходить реабілітацію", - говорить Ігор Николин, директор ведмежого притулку "Домажир".
І це не єдина така історія в Україні. Ось це цуценя єнотовидного собаки знайшли влітку без харчів та води у задушливому сараї.
"Попал к нам с явными признаками подготовки к притравочным занятиям. Он имел подточенные зубы, были следы проволки на шее, были вырваны когти", - говорить Марія Микитюк, власниця реабілітаційного центру.
Так готують тварин, аби під час тренування вони не травмували собаку кажуть зооактивісти.
"У них часто виривають кігті, аби вони не травмували мисливських собак, які є досить дорогими, на них спускають мисливських собак які їх наздоганяють роздирають, після того тварини підліковують і через певний час ця процедура повторюється знов", - говорить Олександр Тодорчук, активіст.
На таких станціях існує кілька методів дресирування мисливських собак. Один із них так звана "контактна притравка".
"Є певні зони контролю так звані де ставляться перепони для руху дикої тварини аби був контакт, або часто знерухомлена тварина або тварина знаходиться в руках у мисливця і на яку фактично натравлюється собака", - говорить Ірина Мурга, керівник служби захисту та лікування тварин в Ірпені.
Існує і безконтактний метод, коли тварину і собаку відділяє перепона. Заборонити такі станції зооактивісти намагаються вже давно. Однак поки що далі зареєстрованих законопроектів - справа не рухається. Мисливці ж проти повної заборони, проте кажуть - на компроміс йти готові. І визнають - законодавче регулювання діяльності цих станцій - недосконале. І навіть їх кількість нікому не відома.
"Мова може йти про те як утримуються дикі тварини це має бути ліцензування, правила притравки, таким чином або зберегти від травмування собаку і від травмування тварин. такий компроміс можна знайти", - говорить Анатолій Голубченко, президент федерації мисливського собаківництва України.
"Ми спільно працюємо у цьому напрямку, я думаю, що ми як фахівці підготуємо законопреокт який захистить і громадську думку і зоозахисників і екологів, але радикальних рішень щодо цього ми будемо намагатися не допустити", - говорить Віктор Червоний, перший віце-президент української асоціації мисливства та мисливських угідь України.
Мисливці стверджують - наразі тварин на цих станціях не травмують. І все частіше такі бази переходять на безконтактні методи тренування. Однак, наголошують активісти, після будь-якого нацьковування психологічно реабілітувати тварину уже неможливо.