Жителі Закарпаття самотужки відновлюють знищений повінню міст [ Редагувати ]

Не чекаючи милості. На Закарпатті жителі села Лазещина самі взялися відновлювати міст, який 13 років тому знищила повінь. Десятки звернень з проханням полагодити переправу - залишились без відповіді.

Чому чиновники не квапляться з допомогою, та чи зможуть селяни завершити народну будову? - дивіться далі.

Ось так у брід, через річку, мешканці села Лазещина вже більше тринадцяти років добираються з одного берега на інший. Високі гумові чоботи - за будь-якої погоди.

"Ходимо через воду постійно в резинових чоботах. Деколи велика вода, сюди навіть приступити не можна", - розповідає Михайло Копанчук, житель села Лазещини.

У 2006 році старий міст знищила повінь. Майже сотня дворів залишилися відрізаними від світу. Школа, дитячий садочок, церква, магазини - все по той берег річки.

"Була "швидка", - жінка у нас тут на верху живе, - захворіла. Тут сусідка бере її на плечі, я ззаду, ми несемо через річку, бо вода така", - розповідає Марія Демид'юк, жителька села Лазещина.

Єдина альтернатива - пішохідний підвісний перехід, але той - аж за кілометр.

"У нас тут гори, гірська місцевість, це ми все мусимо нести у руках. Ми живемо тут, як на острові", - говорить Ганна Фердащук, жителька села Лазещина.

Селяни роками оббивали пороги владних кабінетів. Проте, - марно. Тож цьогоріч взялись за будівництво самостійно. Гроші збирали всім селом.

"Хтось давав по 500 грн, хтось по тисячі, хтось по півтори - хто, як, кому виходило. Купували кільця, бетон, шини оці. Все потрошки оце куплялося. Оце нам обійшлася сума в 30 тисяч", - розповідає Михайло Коробка, житель села Лазещина.

Вже встановили бетонні опори та облаштували каркас. Про "народне будівництво" районні чиновники дізналися із соцмереж. Кажуть, готові фінансово долучитися, та спершу, сільська рада має все узаконити. Адже міст селяни зводять без дозволів.

"Має бути якась документація, щоб виділялися якісь кошти. Сільська рада напевно має допомогти виготовити проектно- кошторисну документацію на цей міст. І потім спільно будемо шукати кошти, бо це не буде маловартісний проект, це будуть мільйони", - заявив Віктор Турок, перший заступник голови Рахівської райдержадміністрації.

Кілька років тому вони вже виготовили проектно-кошторисну документацію на берегоукріплення, - розповідають у сільській раді. Витратили зі свого бюджету десятки тисяч гривень. Документи за цей час вже встигли втратили чинність. І їх потрібно знову переробляти.

"Так як ціни пішли вверх і потрібно робити коригування того проекту. Треба викидати приблизно 60 тисяч гривень, щоб зробити. Не настільки багаті, щоб виготовляти проектно-кошторисну документацію, яка потім - немає гарантії, що потім він буде фінансуватися, той проект", - зауважив Іван Пранничук, сільський голова Лазещини.

Узаконити свій міст селяни планують згодом. А зараз збирають кошти на перекриття, щоб у новому році вже відкрити переправу.