Комунальні мережі в українських містах у критичному стані: коли влада вирішить проблему [ Редагувати ]
80 відсотків - це показник зношеності комунальних мереж в українських містах. Водогін, теплотраси. Усе це треба терміново міняти. І це не просто слова. Кожен із нас може постраждати від малих і великих комунальних катастроф.
От як ті, кому не пощастило опинитися цього понеділка в одному з торговельних центрів столиці.
Уявіть собі - дев'ятьох людей доправили в лікарні з опіками від окропу, який залив вулицю та перші поверхи торговельного центру. Пошкоджене або знищене майно на мільйони гривень. І це вже другий такий комунальний прорив саме в цьому місці в Києві.
Коли ж цю проблему вирішать хоча б у столиці? Та чому повинні нарешті навчитись наші комунальники в західних колег? Дізнавалися Олена Зоріна і Олена Абрамович.
"Почули гуркіт, мені здалося, що рушиться фасад".
І щоразу одне й те саме. Міняються лише локації.
"Льет высотой с арку на прорезной".
Гарячі ванни прям на Кардачах. Фонтани і гейзери прямо з-під землі. З проваллями асфальту, куди падають автівки.
"Вода наполнила почти весь перекресток".
Такі історії для України стають буденністю. І називаються вони не інакше як комунальна аварія.
"Какой-то капец происходит на Шота Руставелли".
Це вже гучна аварія цього тижня.
"Пробоина где-то посреди этого, посмотри какой напор".
Затоплення одного з найбільших торговельних центрів столиці, ріка з окропу у середмісті і з десяток постраждалих із опіками.
"Мы в шоке. Я такого еще никогда не видел. Смотрите на этот кошмар".
Всьому причина - старі труби, прокладені ще за радянських часів. І занадто щільна забудова.
"Велика кількість забудовників зводить багатоповерхівки або торгівельні центри зводяться незважаючи на те, що інфраструктура, газова, теплова, водна, каналізаційна, електрична інфраструктура не розрахована була на такі потужності", - говорить Геннадій Рябцев, енергетичний експерт.
"Це могла бути зовнішня, внутрішня корозія. Це могли бути блукаючі струми, могли бути відраційні навантаження тому що все-таки Либідська площа вона надзвичайно навантажена з точки зору автомобільного транспорту", - говорить Андрій Нікончук, голова Асоціації професійних управителів нерухомістю.
У міській адміністрації кажуть: дірявих труб лише у Києві 80%. І це ще не найгірший показник. В інших українських містах цей відсоток може сягати і ста.
"Чомусь вважається, що цим мають займатися якісь інвестори, які звідкись прийдуть і надають великих коштів на те, щоб підтримувати в належному стані ту частку міського господарства, яка прибутків, власне кажучи, не приносить. Це не кошти інвесторів, це кредити, це гранти, кошти місцевого і державного бюджетів", - говорить Геннадій Рябцев, енергетичний експерт.
На ремонт і відновлення потрібні мільярди доларів. Але скільки б тарифи не підвищували грошей не знаходять.
"Десь 80% в цьому тарифі то є затрати на енергоносії, ще там десь 10% це затрати на воду, на електричну енергію, потім йде зарплата персоналу, а власне кажучи на оновлення інфраструктури в структурі тарифу - 5%", - говорить Геннадій Рябцев, енергетичний експерт.
Та кошти потрібно шукати. Це шлях, яким пройшли більшість європейських країн.
"По цих трубах в Данії зачасту йде тепло, яке виробляється не тільки на ТЕЦ як у нас. Тепло від сміттєспалювальних заводів вітряків, які генерують електроенергію. Навіть від супермаркетів".
Вони зменшують втрати і обирають дешеві джерела енергії. І що таке провалля в асфальті через прориви - не знають.
"В Копенгагені використовується температура носія до 80 градусів. Вони визначили, що тепло його потрібно виробляти економічно доцільним", - говорить Андрій Берестян, експерт з питань теплопостачання.
Звісно, аби дійти до цього, потрібен не один рік.
"Польща за 10 років спромоглася реанімувати систему централізованого постачання і почати розвивати. Там є приватні теплопостачальні організації, тобто інвестори, які зайшли, вони вкладали кошти в модернізацію", - говорить Андрій Берестян, експерт з питань теплопостачання.
Але розкопані дороги та заміна труб - звична картина і на європейських вулицях. Але тут це трапляється радше не через аварії, а заради профілактики.
В Брюсселі, якщо уже десь доводиться рити дорогу, стараються замінити усі ненадійні мережі і електричні кабелі, і водопровідні труби. Усіх власників комунікацій повідомляють про роботи централізовано. Тому, наприклад, каналізацію тут можуть оновити, навіть якщо вона не надто стара.
Таку практику запровадили, щоб не створювати заторів. І поступово зміцнити мережі. Адже аварії трапляються і тут. Бачили брюсельці і фонтани з-під землі, і підтоплені тунелі. Хоча, місцева водопостачальна компанія намагається моніторити стан труб, розповідає Кевін де Бондт, який працює у державній компанії, що регулює енергетичні підприємства.
"У кількох точках в Брюсселі встановлені прилади для вимірювання тиску води. На центральній моніторинговій станції Віваква аналізують ці дані. Якщо спостерігається збільшення тиску вночі, це означає, що - можливо - вода десь протікає, бо в цей час люди зазвичай мало нею користуються", - говорить Кевін де Бондт, технічний радник з питань водопостачання Brugel.
Стрибок тиску - це сигнал, що потрібно відрядити інспекторів, які перевірять труби за допомогою звукових приладів. Якщо доводиться ремонтувати мережу, воду перекривають, але не надовго. Не як у нас - на місяці.
"Зазвичай воду не відключають довше, ніж на 8 годин. Але йдеться лише про плановий ремонт, це не стосується аварійних ситуацій. В певних випадках буває і на добу", - говорить Кевін де Бондт, технічний радник з питань водопостачання Brugel.
Фінансує ремонт комунальна компанія-постачальник послуг. Насамперед беруться за ділянки, прорив яких може завдати найбільшої шкоди - тобто біля тунелів та великих доріг.
В Україні теж, кажуть, готові йти цим шляхом. У столиці вже використовують, приміром, енергію від спалення сміття для обігріву. Але питання з трубами наразі відкрите. Є попередня домовленість з Європейським банком реконструкції і розвитку. Та вони готові дати лише 10 частину від потрібного.
Аварію під столичним торговельним центром до кінця тижня майже ліквідували.
Пошкоджену трубу замінили. І вже почали відновлювати плитку й асфальт. Аварії, що походила на апокаліпсис ніби й не було. Та скільки ще подібних гейзерів нам доведеться побачити серед зими? Цього не береться сказати ніхто. А зношені тепломережі дають про себе знати чи не щодня. Цього тижня нові пориви сталися ще, причому, одразу в кількох районах столиці.
Які висновки зроблять комунальники і чиновники?
"Висновок буде єдиний - перекладання всього навантаження на кінцевого споживача. На вас, на мене і на наших телеглядачів. У кращому випадку використають ці гроші саме на ремонт, а не просто на банальне збагачення", - говорить Андрій Нікончук, голова Асоціації професійних управителів нерухомістю.
Чи отримають постраждалі компенсацію і чи не киватимуть чиновники один на одного?
"Питання відносно компенсацій вони будуть вирішуватися індивідуально. Знову таки, враховуючи остаточні причини", - говорить Петро Пантелеєв , заступник голови КМДА.
А головне - де наступного разу може виникнути чергове провалля і гейзер окропу. У зоні ризику, принаймні, у столиці, всі. І попереджений, у цьому випадку не означає, що підготовлений.