Свавілля та корупція: жителі Ірпеня борються проти чергового незаконного будівництва [ Редагувати ]
Продовжимо розмову за кілька хвилин. А зараз про стару українську проблему, яка переходить у спадок від однієї влади до іншої. Корупція та будівництво - їх поєднання провокує тисячі конфліктів між мешканцями наших міст та забудовниками.
Жадібність нових "Остапів Бендерів" часто така зухвала, що навіть дивуєшся, як ці горе-підприємці змогли вижити та не повбивали один одного за вільні сотки землі та прибуток. Тож давайте подивимось далі на один з таких красномовних прикладів з Київського передмістя.
Є в Україні місто корабелів. Є металургів. А є забудовників. Містечко Ірпінь. До Києва звідси лише 20 кілометрів, та ще дорога гарна. І це перевага і біда Ірпеня одночасно. Житло тут дешевше, ніж в столиці. Тож місто з колись курортного перетворили на суцільний будмайданчик. Крізь шпарини у законі тут виростають 20 поверхові висотки!
Нові квартали замість дитячих таборів, парків та державних установ. І просто посеред приватного сектора!
Комунікації не витримують, інфраструктура не встигає. Дефіцит лікарень та шкіл катастрофічний.
"Від 80 до 100 тисяч - шість шкіл. З цих шести шкіл три маленькі. Дуже маленькі, які розраховані на один клас на потоці. Зараз тут три перші класи замість одного. У нас є 17 школа, яка була середня - її розширили всіма можливими способами і там 11 перших класів", - пояснює Михайлина Скорик, громадська активістка.
Чому ж потреби громади для тутешньої влади не пріоритет? Відповідь проста: майже кожний третій ірпінський депутат - забудовник.
"Ірпенская народная республика. Вотчина, назовите так. А мы здесь вассалы и наши феодалы, в лице нашей власти, нас не спрашивают".
Голос громади не чують. Законом жонглюють. Тож ми вирішили провести експеримент і перевірити: чи вдасться змінити цю ситуацію? Наша наступна історія - маленький приклад великої корупції. І боротьби маленьких людей за свої права.
Вулиця Давидчука, 35. Ці люди жителі типового для Ірпеня приватного сектора. Їхні біди почалися цього літа. Коли одна із сусідок продала свою хату і город. Купив ділянку невідомий забудовник. Його представники спочатку повідомили: тут зведуть двоповерховий таунхаус. Та згодом, коли завезли кран, стало зрозуміло - це не так:
"Ми боїмося. Усі сосєді бояться. Ходять діти, внуки і цей кран, непонятно откудо він привезений і як він працює. Прямо над нашою межою тягають кирпичі", - говорить Володимир Івасенко, власник суміжної ділянки.
Що ж будують за цим високим парканом? Паспорта будівництва, як того вимагає закон, тут немає. Але є ось такий папірець на паркані у канцелярському файлику, про нього ми ще поговоримо згодом. Тут написано, що зводять чотирьохповерхову будівлю. Та чи мають на це право?
Відповідь частково можна було б знайти в Генплані міста. Але він в Ірпені, як кіт Шредінгера. Перебуває у двох станах одночасно: він є і його нема!
"Принимали фейковый генплан. Забили титушками просто зал ирпинской миськой рады, нас просто не пустили, а тех, кого пустили - ну просто нас заткнули и все", - розповідає Тетяна Тирнова, мешканка Ірпеня.
Публічний документ - Генеральний план - чомусь нікому не показують. Та хай там як, за чинним зонуванням Ірпеня ця вулиця належить зони садибної забудови. Тож багатоквартирних будинків, навіть на чотири поверхи, будувати тут не можна!
Ось документ, який це чітко регламентує. За ним тут можуть бути лише приватні будинки, таунхауси та дуплекси. Як в усьому цивілізованому світі - це котеджний квартал. Та повернемося в нашу реальність.
"Вони в притул до забору будуються, не видержані будівельні норми дистанції до часних будинків і вообщє - це приватний сектор! Не може тута бути багатоповерхова забудова", - говорить Ірина Вишпольська, мешканка Ірпеня.
Чи витримані будівельні норми мала б з'ясувати перевірка архітектурно-будівельної інспекції. Є питання і до цільового призначення ділянки. За ним тут дозволене "будівництво житлового будинку".
"Якщо формально підійти - дійсно законно. Але якшо ми підійдемо, який планував цей будинок - це не законно, бо явно по проекту це багатоповерховий будинок", - пояснює Роман Тикало, юрист.
До речі, з поверховістю на цьому об'єкті проблеми. Загалом для Ірпеня картина звична, коли замість обіцяної триповерхівки виростає махина на 10.
Ось оголошення з різних сайтів продажу нерухомості. Пропонують квартири у будинку на Давидчука, 35. На деяких оголошеннях цей ЖК навіть має назву "Елемент". І що цікаво, спочатку продавали квартири в трьоповерховому будинку. Потім поверхи почали рости. От пропонують оселі у п'ятиповерхівці. Хоча ось же, у так званому паспорті будівництва, вказано - чотири поверхи. То що ж продають людям, повітря на неіснуючих поверхах?
А тепер про сам паспорт. Цей документ обов'язковий атрибут будь-якого законного будівництва. На ньому має бути інформація про забудовника, контакти, висотність будинку і його площа. З юристом аналізуємо паспорт забудови на Давидчука. Порушення очевидні.
"Є вимоги до паспорту об'єкту які мають містити відповідно всі організації. Тут написано, але тут не вистачає відповідно площі об'єкту. Є поверховість, не вказана загальна площа об'єкту. Тобто воно всім вимогам не відповідає", - говорить Роман Тикало, юрист.
Але ми не здаємося. Починаємо пошукову операцію. Отже замовник будівництва Касіч Вадим Вікторович. В інтернеті знаходимо його декларацію. Родом з Черкащини. У минулому слідчий ДФС. Намагаємось з ним зв'язатися. На контакт не йде.
"Будь які коментарі з приводу будівництва я давати не буду, тому що це комерційна таємниця".
Таємницею залишається і те, хто ж забудовник? Підставні фізичні особи, які є ширмою для забудовників справжніх, в Ірпені звична справа.
Та ми аналізуємо паспорт далі. Проектувальник ФОП "Ткач Д.В". В інтернеті з такими даними ФОП багато. Але ми знаходимо потрібний. Є контакти. Тож їдемо у Ворзель. За адресою житловий будинок. Проте, схоже, господарі не вдома.
Телефоном проектувальник Ткач підтверджує - стосунок до будівництва на Давидчука має. І за проектом це має будинок на чотири поверхи. Що ж продають людям на сайтах нерухомості?
"Якщо замовник надумає якесь змінити завдання на проектування, там, етажность повисити, то тоді хай розробляє детальний план території і будуть проводиться громадські слухання".
Але це в теорії. На практиці громадських слухань в Ірпені не проводять. Там у забудовників інші методи:
"Любой ценой либо людей выдавливают либо сжигают, либо как-то еще какими-то способами отжимается территория. Платно-бесплатно - это уже другой вопрос. Начинается стройка, местный наш архитектор выдает мистобудивни умовы. Неизвестно, как он это выдает. Начинается все это строиться, пишется в паспорте одно, по факту получается совершенно иное, а потом это все узаконивается", - пояснює Тетяна Тирнова мешканка Ірпeня.
Сусіди кажуть, через уже зведені таким чином висотки у них перебої з електропостачанням та проблеми з каналізацією. Комунікації просто не витримують навантаження.
"Электроэнергия, я от живу рядом. Как только вечер, так тут бух - и потухло. Бах - включили, потому что подстанцию никто не усиливает", - говорить Микола Компанієць.
"Загальна каналізація не справляється. По-перше, воно повиннно провітрюватися, то єсть труба не має права повністю заповнятися. Труби діаметр не вистачає, вони наповнюються повністю. Смердить. Неможливо ходити по вулицях", - говорить Богдан Тутчак.
Сусіди неодноразово викликали поліцію та писали заяви зі скаргами на самовільне будівництво. Та заяви у поліції загубили. Не відреагували і в Ірпінській держадміністрації. Чому так - їдемо питати. В кабінеті кілька секретарок. Виконувача обов'язків мера Андрія Литвинова пропонують зачекати.
Утім за кілька хвилин двері в кабінет завбачливо зачиняють.
Поки ми ловили пана Литвинова у мерії нам з мерії написали листа. Прийшла письмова відповідь на журналістський запит. Мовляв, документи на будівництво є. Але об'єкт усе таки перевірять. Та коли - невідомо.
Тим часом люди на Давидчука почали створення квартального комітету. Аби голос громади таки став голоснішим.