Пам'ятаємо і допомагаємо: на Рівненщині запустили програму підтримки родин загиблих бійців [ Редагувати ]
Їхні чоловіки та сини герої, які віддали своє життя на фронті. Таких сімей лише на Західній Україні близько півтори тисячі. Досить часто дружини та матері загиблих ледь виживають, але соромляться просити допомоги в держави. Ситуацію вирішили виправити самі ж військові. Вони започаткували проєкт підтримки таких родин. Почали з Рівненщини. Там відвідали сім'ю полеглого побратима - Героя України Андрія Волоса.
"Присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" Волосу Андрію Олександровичу старшому солдату посмертно".
Найвищу державну нагороду на День Незалежності торік отримали мати й дружина Героя. Тепер "золоту зірку"родина береже для сина.
Денисові лише рік і два місяці. Він народився через пів року після загибелі батька. Дуже на нього схожий.
Олена Стасюк, бабуся Дениса:
Синок такий потіха така. Це наша радість. Оце був після смерті Андрія - це тільки ми його народження й чекали. Це був наш стимул життя.
Андрій Волос боєць 24-ої королівської бригади. Загинув на День Конституції 2018 поблизу окупованої Горлівки від кулі російського снайпера.
Олег Лотоцький, начальник штабу 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила:
Андрій забіг на траєкторію там, де стріляють снайпери, і так відбулося, що він прикрив. Тим самим спас життя мені.
Олег Лотоцький у 2018 командир роти, якого під час обстрілу своїм тілом прикрив Андрій. Військовий приїхав у село Жалин, на Рівненщині, щоб відвідати сім'ю героя.
Лицем дуже схожий на нього.
Олег Лотоцький, начальник штабу 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила:
Це майбутнє наше то шо в нього син, це, я думаю, золоте покоління росте. Я думаю, що син такий самий буде як він.
Бойові побратими завітали в родину Волосів не з порожніми руками. Від бригади привезли пральну машину. А маленькому Денискові - багато іграшкових автівок. Жодного разу ця сім'я за два роки не просила ніякої допомоги, кажуть військові. Взимку навіть не було дров, щоб обігріти хату. Жінка зізнається - без чоловіка в селі самій важко.
Юлія Волос, вдова загиблого Героя України:
Шкода, що не має тата, тому що хлопчикові саме більше треба тато.
Щоб підтримати родини загиблих бійців, військові оперативного командування "Захід" зініціювали спеціальну програму "Пам'ятаємо і допомагаємо".
Олександр Павлюк, командувач військ оперативного командування "Захід":
На жаль, суспільство починає забувати тих, хто залишився без батьків, без чоловіків, без братів. Чим далі війна - тим більше ці люди нікому не потрібні.
Проєкт розпочали на Рівненщині. Надалі планують охопити більше областей... Якщо дозволить ситуація з карантином. Загалом під опіку мають взяти майже півтори тисячі сімей українських солдатів, загиблих на Донбасі.