Два місяці карантину: як українці рятуватимуться від бідності [ Редагувати ]

Сьогодні вже 60 день карантину. Погодьтеся - набридло. Однак і відмовлятись від обмежень можливо, зарано? Загроза нових спалахів коронавірусу зберігається. Але з кожним днем дедалі більш справедливим видається запитання: а чи не стала бідність загрозою для України більшою, ніж коронавірус?

Спробуємо знайти відповідь. І почнемо з того, що зафіксуємо ситуацію станом на зараз, як українці пережили ці два місяці і що думають про те, як жити далі. Богдан Вербицький продовжить тему.

- А ви втомилися від коронавірусу? - Конечно втомилися, очень втомилися.

Бо чекали цього два місяці.

Ігор, житель Львова:

Безумовно що раді, засиділися.

Тепер можна гуляти. Законно, бо з понеділка карантин в Україні послабили.

Потому что всем хочется к обычной нормальной жизни вернуться.

Щоправда, вдасться це не всім і не всюди - епідеміологічна ситуація в регіонах різна. Тож де волі більше? А де навпаки?

Що вже дозволено, а що під карантинним "баном"?

Овочі і фрукти у нас стоять. Бачите, зліва і справа.  Півтора місяці ми не працювали. Люди вже трошки засиділись.

Це - перше, і одне з найвагоміших карантинних послаблень. Запрацювали ринки. Спочатку продуктові, а відсьогодні ще й речові.

Ми на Деміївському базарі. Всі ці торгові точки, а їх тут майже триста - два місяці були зачинені. Зараз працює половина.

І на це дві причини. Перша - транспорт. Більшість продавчинь просто не можуть доїхати до ятки. Друга - санітарні вимоги. Тримати дистанцію потрібно і між "точками", і між продавцями та покупцями.

Сергій Антонюк, контролер санітарної служби:

Будем підходити, робити зауваження просити людей про дистанцію соблюдать.

Дотримуватися необхідно ще кількох вимог МОЗу. На вході до ринку запрацював своєрідний фейс-контроль".

Сергій Антонюк, контролер санітарної служби:

На входах стоять у нас наші працівники, які вимірюють температуру. Дезінфікують руки.

А весь товар "під захистом".

Сергій Антонюк, контролер санітарної служби:

Просимо накривати товар. І клійонка захищає, пльонка захищає від прямого контакту.

Як працює така система захисту нам показує пані Жанна. Жінка торгує рибою. Все завішано плівкою, а біля вітрини - антисептик. Продавчиня зізнається, такий захист виручає. бо...

Жанна, продавчиня:

Багато людей ходять без маски. Заставляю руки мити розчином, бо без перчаток. Я кажу будь ласочка, бризніть. Та нашо воно мені треба? Я кажу береженого бог береже. Да-да, давайте.

Подібні ємкості з антисептиком тут, на ринку, стоять біля кожної ятки. Регулярно ними користуються і продавці, і покупці.

Олег, покупець:

Укроп, петрушка, руккола. Зараз треба тільки зелень їсти. В основному. Ну молода картошка. І кусочок сала. Ну, чуть-чуть. Все працює, нормальні ціни.

Кав'ярень та ресторанів, які працюють, тепер теж набагато більше. Вони теж вже відкрилися, щоправда, з обмеженнями. Кафе варити каву можуть лише на винос. Та й сам дизайн фаст-фуд кіосків - теж змінився. На вітрині - плівка, їжу чи напої готують лише в масках та рукавичках. Але наскільки це безпечно?

Анна Мочан, лікар-епідеміолог національної експертної групи з інфекційного контролю:

Якщо я захворів, я залишаюся вдома. На жаль це дуже велика проблема серед нашого населення. Та в мене температура 37,2, в мене там трошки кашель, нічого страшного мені потрібно на роботу.

Тож усе залежить від відповідальності кожного. І якщо продавці - правил більш-менш дотримуються, бо інакше їм загрожує штраф. То клієнти переважно ні. Ні масок, ні рукавичок. І - це велика проблема.

Ми вирушили в найбільші парки столиці, аби перевірити чи дотримуються люди "коронавірусного" дрес-коду? Як виявилося - ні.

- Вам не страшно? - Ні, не страшно. Ми перехворіли. В декабре.

Більшість людей говорити з нами не хочуть.

- Чому ви без маски? - Боже. - З масками! Вони в сумці. - Але ж вони мають бути на обличчі. - А я держу дистанцію і никого не нюхаю. - Так ви тільки що йшли натовпом. - Я не с кем не шла. Это они ко мне подошли.

 

Хоча - нагадаю, масковий режим ніхто не скасовував.

 

Анна Мочан, лікар-епідеміолог національної експертної групи з інфекційного контролю:

Якщо ми дотримуємося всіх правил інфекційної безпеки, ну не можна сказати що в нас не буде сплеску, або він буде.

І одне з головних правил інфекційної безпеки - дистанція. І це правило - теж забувають.

Львів. Містяни масово прогулюються парками та відпочивають на лавках. А ще на літніх терасах ресторанів. Зараз це єдине місце, де закладам можна приймати гостей.

- Чи є у вас захисні маски? Під час замовлення прийому вони мусять бути. Добре, зараз вам принесу меню.

Між столиками відстань у півтора метра, а за одним - не більше як двоє дорослих плюс діти. На вході санітарний пост, де крім вимірювання температури, видають безкоштовні маски і пропонують меню у QR-кодах.

Христина, працівниця ресторану:

QR-коди - це електронне меню одноразове. Бачите, тут дата є, і кожен відвідувач сідає за стіл. Він сканує собі в разі потреби. Персонал його просто не приймає якщо людина немає цього QR-коди - це як білет в заклад. 

Пожалуйста, продезинфицируйте ваши руки.

Сюди запускають без QR-кодів, але...

Альона Шашелєва, керуюча салону краси:

Заблаговременно. Ведется запись на следующий день. То есть, если клиент хочет попасть сегодня, и он заходит, к сожалению, мы принять его не можем. Мы просматриваем записи и записываем его на следующий день.

Ми в одному зі столичних салонів краси. Їх теж відкрили цього тижня.

І не лише вони, а й клієнти. Тепер на стрижки та манікюр - черги ледь не на місяць наперед.

Альона Шашелєва, керуюча салону краси:

Так как мы не работали, нам сейчас придется догонять ту аренду, которую нам пришлось выплатить в предыдущих месяцах.

З Альоною ми спілкуємося у розпал робочого дня. Позаду неї - вже кипить робота. Стиліст Артур приймає клієнтів у новій "уніформі" - масці та рукавичках.

Артур, стиліст:

- Незручно. - А чому? - Ну тому що треба чимось дихати. А маска не дає дихати. І волосся, коли працюєш, воно висковзує з рук. Тому незручно.

Ще одна необхідна незручність - постійна дезінфекція. До звичної обробки інструментів додалися всі поверхні.

После каждого клиента обрабатываются полностью все поверхности. Обрабатываются стулья, ручки двери входной.

Переконавшись у безпеці, я теж вирішив нарешті навести лад на голові. У перукаря не був більше двох місяців.

- Багато у вас ще після мене клієнтів сьогодні? - Так, цілий день.

І більшість клієнтів, каже Артур, - чоловіки. Стан їхніх зачісок критичний.

Не тільки заросших, а й ті хто самі підстриглися. Доводиться виправляти. Жінки ще терпляче, якщо відросло трохи - це не дуже стрьомно виглядає.

Чи будуть послуги перукарів дорожчати? - Артур запевняє, - так. Через довгу паузу бізнес став нерентабельним. Тож салони будуть намагатися якнайшвидше повернути свої втрати.

По-перше майже 50 відсотків салонів краси зачинилися. Зовсім. Тобто вони не будуть вже працювати. По друге, це не працює громадський транспорт. Це кожен майстер викликає таксі.

І це ще одна проблема для більшості українців. Бо, щоб відчути послаблення до них треба спочатку доїхати.

- Я вам дуже дякую за роботу. - І я вам дуже дякую.