Суверенітет та незалежність країни ціною власних життів: ситуація на передовій [ Редагувати ]

День Конституції відзначили сьогодні й на передовій. Там, де щодня ведуть бої за суверенітет та незалежність країни. А цілісність та недоторканність відстоюють ціною власних життів.

Сьогодні наші позиції обстрілювали вже двічі. Зокрема, із заборонених важких мінометів. Як українські військові відповідають на такі атаки - бачив Руслан Смєщук.

Це передові позиції на Світлодарській дузі. Ось там окуповане Дебальцеве. Тут не влаштовують парадів чи інших урочистостей. Але саме тут зі зброєю в руках боронять українську Конституцію.

Ворожі бліндажі на горизонті серед розпеченого сонцем степу, сліди влучень реактивних гранат довкола. Останній тиждень, та і попередній, тут було гаряче. Насамперед для бойовиків.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Там більше 10 загиблих за останній час. Спочатку це було просто ураження ворожої позиції, пізніше наші бійці знищили ворожий склад боєприпасів. А в останньому разі це знищення позиції де коригувальники використовували переносну станцію розвідки - так звану кредо М, яку неодноразово фіксувало ОБСЄ і як черговий доказ російської присутності на Донбасі.

Ось так це було. Вогняний стовп - то горять ворожі снаряди та набої. А ось це вже знищення керованою протитанковою ракетою ворожої розвідувальної станції.

Готові? Слава Україні!

Тож після цього супротивник не ризикує зайвий раз відкривати вогонь, розповідають військові.

Андрій, військовослужбовець Збройних сил України:

Наразі вони відновлюються, через те що було нанесено вогневе ураження по їхніх позиціях, активно і обережно. Вони напевно не очікували такої відповіді на свої провокації.

І сьогодні ж, тут згадують побратимів, які віддали свої життя за конституційний лад у цей день. Серед них і Андрій Волос - Герой України, нагороджений посмертно. Він загинув 28 червня 2018 під Горлівкою. Хлопцю було всього 22.

Анатолій, військовослужбовець Збройних сил України:

Это было в 8 часов утра, прозвучал один выстрел. Меня как раз с поста поменяли, я побежал на его пост. Потом прозвучал второй выстрел. Это уже было по Андрею. Потому что первый был в младшего лейтенанта Валерия Шишака.

Хлопець дев'ять разів намагався потрапити на фронт. У дев'ятнадцять йому це все-таки вдалося. За три роки, під час спроби прориву ворога, прикриваючи пораненого командира, був застрелений снайпером.

Анатолій, військовослужбовець Збройних сил України:

Он был молодой, жизнерадосный парень. Никогда не был агрессивный, вечно веселый был. Тем более у него была молода жена, ребенок. Должен был быть. Родиться.

Так минув цей день на передовій.